Термінал нью-йоркського летовища імені Кеннеді перетворили на готель

Історія нью-йоркського аеропорту Джона Ф. Кеннеді почалася понад півстоліття тому, в далекому 1955 році, коли американський архітектор фінського походження Ееро Саарінен приступив до розробки початкового проекту. Тоді аеропорт називався Айдлуайлд і повинен був стати парадними воротами для туристів з усього світу. Саарінен взявся досліджувати питання авіаперевезень і прийшов до висновку, що створити звичний на той час аеровокзал було недостатньо, адже кількість туристів постійно зростала, а організація пасажиропотоку вимагала нових архітектурних форм і дизайну. Взявши невелику відстрочку, на яку захоплене ідеями архітектора керівництво TWA погодилося, Ееро в 1957 році видав грандіозний проект майбутнього аеротерміналу.

Trans World Flight Center був зданий в експлуатацію в 1962 році та моментально завоював статус «Гранд-Централа реактивних авіалайнерів». На жаль, талановитий архітектор не дожив до цього часу. Саарінен помер в 1961 від раку мозку.
Термінал TWA в мить опинився в центрі уваги всього архітектурного світу. Окрім передових ідей в організації пасажирських перевезень (тут вперше почали використовувати телетрапи, оголошувати інформацію про рейси по гучномовцю, тут з'явилася перша система відеоспостереження, багажні каруселі, електронне табло з розкладом рейсів і електронні ваги на стійках реєстрації), будівля вражала своєю архітектурою. 

Термінал під час будівництва. 1961 рік

Термінал символізує собою політ і виконаний у вигляді великого білого птаха. Можливо, завдяки цьому успішно реалізованому архітектурному задуму, в 1994 році аеропорт офіційно визнали пам'яткою Нью-Йорка, а у 2005, вже після закриття, термінал увійшов до реєстру історичних об'єктів національного значення.

У 2001 компанія, що належала колись ексцентричному мільйонерові Говарду Х'юзу, припинила своє існування. Але на цьому історія будівлі не закінчилася. Через 18 років термінал знову відкриває свої двері в новій іпостасі — на цей раз як готель.

Ідея реконструкції архітектурної пам'ятки осяйнула девелоперську компанію MCR.

Тайлер Морс, CEO і керуючий партнер MCR та Morse Development, вважає, що футуристичні форми, створені колись Ееро Сааріненом, як і раніше актуальні: «Ми повністю відновили та оновили термінал з тією ж ретельністю, з якою архітектор ставився до свого дизайну. Жодна деталь не була упущена — від дерев'яного оздоблення, виготовленого ремісниками-амішами, до складеного за ескізами Сааринена шрифту і кришок люків».

Реставраційні роботи довірили архітектору Бейеру Бліндеру Белю. Його команда з особливим трепетом відновлювала як екстер'єр так і інтер'єри будівлі. А внутрішній об'єм тут ще більш незвичайний, ніж зовнішня форма будівлі. 

Тут немає чітких граней, перегородок і стін, а все як би перетікає з одного в інше, символізуючи постійний рух. Гостьові номери, а їх тут 512, розташувалися в «крилах» колишнього термінала. Оригінальну колірну гамму (білий колір у поєднанні з відтінком «червоний чилі») зони реєстрації та кафе зберегли. Тепер тут лаундж-зона, де працюють ресторан Paris Café на 200 місць і коктейль-бар. Також сучасний готель може похизуватися простором для проведення заходів площею 50 000 м², величезним тренажерним залом, басейном на даху та оглядовим майданчиком з видом на злітно-посадкову смугу. Важливий факт: в організації інтер'єрів номерів були використані меблі бренду Knoll, які також спроектував Саарінен.

Читайте також: Googie style. Космическая архитектура для всех.