Юрій Мусатов: «Все, що я створюю, йде зсередини, з глибини душі. Так, я маю душу»

HIS: Які ваші скульптури будуть представлені у Парижі? Це будуть спеціально створені об’єкти для цього тижня дизайну?

Юрій:

Так, для тижня дизайну в Парижі я створив новий цикл робіт під загальною назвою My planet. Це така собі спроба уявити, як могла б виглядати Земля і якою вона може бути через сто, тисячу і більше років. Хочу представити 9 об’єктів. Думаю, що після Paris design week я продовжу працювати та розвивати цей проект. Тема досить цікава і, на мою думку, є над чим працювати. 

HIS: Розкажіть, будь ласка, трішки про себе. Чому вирішили стати скульптором,  де вчилися цьому ремеслу?

Юрій:

Взагалі, усе моє оточення  бачило в мені з дитинства архітектора. Та я й сам теж думав, що буду архітектором. Ну хоча ще все попереду! (посміхається, — ред.) На 4-му курсі Сумського училища мистецтв і культури я вирішив, що найближчі років надцять буду займатися керамікою. І через рік після закінчення вступив на кафедру художньої кераміки Львівської національної академії мистецтв, яку успішно і закінчив у 2008 році. Там я почав експериментувати з формою. 

HIS: Що спонукає вас до творчості, та чи не виникає бажання припинити? Що надихає вас?
 

Юрій:

Мене надихає саме життя. Варто лише почати творити, і ти поза часом і простором.

HIS: Чи може скульптор працювати «в шухляду»? Як, приміром, письменник чи поет.

Юрій:

Так, звісно. Але не в шухляду, а на полицю. Є речі, які я роблю для себе і нікому не показую. Це, як правило, роботи дуже особисті. Маю дуже багато шкіців, які я складаю до картонної коробки. Можливо, колись буде час то перебрати та переосмислити мої накопичення.

HIS: Чи маєте ви свій ідеал? Що головне для вас у мистецтві?
 

Юрій:

Мої ідеали досить мінливі. І тому я не можу сказати щось конкретне. Я не знаю, і що в мистецтві головне. Можливо, це відношення до всього як до гри, в тому числі й до мистецтва.

HIS:  Чи вважаєте ви свої роботи такими ж харизматичними, яким вас бачить суспільство?
 

Юрій:

Я не знаю, яким мене бачить суспільство. Мені про то нічого не відомо. Стосовно робіт, то скажу, що все, що я створюю, йде зсередини, з глибини душі. Так, я маю душу.

HIS: Кольорові рішення ваших скульптур покликані «веселити око»? Чи вони виконують зовсім іншу функцію?
 

Юрій:

Знаєте, коли я навчався в академії, то в нас був дефіцит керамічних барвників. Все, що ми мали, так це кобальт, охра і мідь. Так, будучи генієм, можна і цим досягнути відповідних результатів. Але мене не влаштовувала така мінімальна палітра. І саме відсутність барвників відіграло свою роль у тому, що я зараз роблю яскраві кольорові речі. Часом око хоче свята. Але і монохромність я теж не відкидаю, і серед моїх робіт є чимало таких. І всі вони є унікальними.

HIS: Хтось від ваших робіт відчуває космічну енергетику, хтось називає їх керамічним авангардом. Чим є ваші роботи для вас, як для кераміста?
 

Юрій:

Мої роботи для мене — це експеримент з формою та кольором, це думки про те, що таке всесвіт і як він працює, це сповідь.

HIS: На вашу думку, у чому причина проблем сучасного мистецтва? Які рішення варіанти розв’язання ви можете запропонувати як художник-кераміст?

Юрій:

Я не дуже добре розумію, в чому проблеми сучасного мистецтва. Кожен сам створює собі проблеми. То не мої проблеми, і не мені їх вирішувати. В мене свій світ, і він безмежний.

HIS: Мистецтво для Юрія Мусатова — це процес створення чи руйнування?

Юрій:

Руйнування теж може бути мистецтвом, і навпаки, створення – не завжди мистецтво.

Читайте також: Павел Ветров: «Вдохновляться можно чем угодно. Кроме мебели».