Globarch Group: інтер'єр ресторану «Грузинський» у Львові

Архітектори студії Globarch Group розробили простір нового львівського ресторану «Грузинський». Перед авторами – Юрієм Глобчаком, Євгеном Лучиком, Катериною Столяр та Анною Жулин – стояло завдання створити кастомізований інтер'єр та передати в ньому атмосферу гостинної Грузії. Реалізувати концепцію архітектори вирішили нестандартно: окрім звичної цегляної кладки, багатства дерева та типових масивних меблів, автентичний колорит досягається коштом тактильності матеріалів, акцентним фрескам й картинам та продуманим світловим сценаріям. Про дизайн «Грузинського» Юрій Глобчак – засновник Globarch Group – розповідає далі.

HIS

12-01-2023 12:26

Выбор редакции

Протягом багатьох років приміщення будинку (площа 276,3 кв.м), де сьогодні розташовується «Грузинський», виконувало різні функції. Останньою з них був караоке-бар. Через те, що другий та третій поверхи кам'яниці завжди були житловими, караоке-бар був чудово звукоізольований. Коли наша команда почала демонтаж, ми натрапили на цікаве покриття стелі та стін: нами були знайдені мінеральна вата, лотки для яєць та навіть килимове покриття, яке раніше було популярним бюджетним засобом для акустичного оздоблення приміщень.

В процесі прийняли рішення все демонтувати зі стін, але відреставрувати «лоткову» стелю в головному залі та зробити її гарним історичним та звукопоглинальним доповненням інтер’єру. Ми зупинилися на найпростішому, але водночас найкращому способі – відновити зруйновані частини стелі новими лотками та пофарбувати її в однотонний темний відтінок. Завдяки грі світла й тіні ця неймовірна текстура стала ще більш читабельною.

Оскільки це старий австрійський будинок зі складним плануванням, ми пережили багато тривалих демонтажних робіт. Ми також розчистили автентичну цеглу та поєднали її з мінімалістичним декоративним тинькуванням та шпоном під американський горіх. Разом з ним використали виключно натуральні матеріали, такі як кварцит, дерево, метал та латунь.

Ще одна проблема, з якою ми стикнулися – це повна відсутність інсоляції в кімнатах та поганий вікновид, адже з нього видно лише сусідній будинок. Нашим рішенням було вставити копії старих дерев'яних віконниць. Вони закрили старі вікна та додали цікавий світловий ефект коштом світлодіодному освітленню зсередини.

Завдяки дімуванню в інтер'єрі можливі різні світлові сценарії вдень та ввечері. Крім того, цокольний рівень має більш інтимну атмосферу, ніж перший поверх, де світло яскравіше.

На підлозі в ресторані «Грузинський» старовинний паркет поєднується з дрібною мозаїкою із зображенням гранатів, перехід між якими виконаний латунними вставками. Крім основного залу, ми оздобили стелю полірованою та лакованою амбарною дошкою, яка в окремих місцях плавно переходить на стіни. Також є стіна з грубими смугами металу, яка поєднується з цими дошками за кольором та формою завдяки різним видам металу: латуні, міді та сталі.

На цокольному поверсі за скляною перегородкою з темними шторами розташувалася VIP кімната. Тут є стіл для великої компанії та латунна винна стійка. Якщо підняти очі, то можна побачити незвичайну аморфну люстру з такими ж грубими металевими смужками й трубчастими лампами.

Ще одним таким акцентним матеріалом стала дорога італійська плитка трав’яно-зеленого кольору, яку ми використали на відкритій кухні та одній зі стін підвалу. На тлі цієї плитки контрастним акцентом стали масивні глиняні світильники вишуканого червоно-гранатового кольору, чого ми досягли кількома спробами та експериментами з фарбою та глазур’ю.