ZIKZAK Architects: проєкт повторного використання будівлі XV століття

Архітектори прийшли до рішення залучити до перформансу воду, зробити її однією з ключових дієвих осіб. Команда спроєктувала театр води й людини. Тут вода стікає на рельєф, тече по капілярах крізь стіни, падає сходами, протікає під сценою, витікає назовні та, поєднуючись з річкою, утворює ставок. Під час дощу вода стікає зі схилів і даху в спеціальні жолоби, які спрямовують її у водойму. Далі вода перекачується помпою на сценічний куб і стікає водоспадом в озеро. Озеро слугує джерелом зрошення території з плантаціями. На випадок посухи система пристосована до використання підземних джерел води.

«Наша локація межує між міфом та історією. Відсутність точного розуміння первісної функції будівлі розширює простір для уяви», – зазначає проджект-менеджер Нік Зих. 

Над ставком стародавні люди спорудили амфітеатр. Ставок розширює глядацькі місця зсередини назовні в парк. Разом з водою назовні розливається і сцена. Вона відцентрована, тож актори грають відразу з трьох боків, щоб охопити увагою глядачів як всередині приміщення, так і ззовні.  Основна сцена розташована по центру і виходить на 3 основні сторони об'єму: 2 –  до глядацької зали, 1 – до паркової зони. Акторам допомагає вода. І заздалегідь написаний сценарій. Але варто підняти погляд вгору  і можна побачити небо на тлі прозорої ажурної оболонки, що натякає на ймовірний контур, задуманий Браманте. 

Легка сталева сітчаста конструкція покрита спеціальною абразивною тканиною, служить бар'єром, дозволяє проводити заходи в різні пори року.

За концептом театр виходить до парку, з якого відкривається панорама амфітеатру на воді. Парк поділений на квартали з ділянками для висаджування різних культур і оточений фруктовими деревами. Тут спроєктовано невеликий ринок з товарами місцевого виробництва. 

Нік Зих і Тома Подолянко спроєктували зі зруйнованого павільйону Браманте театр, що межує між реальністю і надреальним, величний, витончений  і водночас  функціональний. Все більш поширеним стає запит на повторне використання історичних споруд і це чудово, що архітектори отримують можливість  дати друге життя світовим пам’яткам, не порушуючи їх цілісності та закладених у них сенсів й історичної значущості.

Читайте також: Офіс в Дубаї для міжнародної ІТ-компанії.