Українські митці в Парижі: колективна виставка крафту на International Biennial of Crafts and Creation Revelations

Війна, що триває в Україні вже понад сто днів – не лише про бажання Росії загарбати нашу землю. Це фантомні болі занепалої імперії, яка не може примиритися з культурною самосвідомістю та окремістю країн, які вона вважає своїми. Самобутні мистецькі прояви, розвиток традицій та актуальне звучання українського голосу у світовому культурному контексті діє на загарбника, ніби сонячні промені на вампіра. Росія димить, шкварчить та ляскає закривавленими щелепами. Кожен із нас веде боротьбу на своїй ділянці фронту. Митці, що представляють власні проєкти на світових майданчиках, утверджують культурну ідентичність та роблять голос української культури чітким та впізнаваним. Частину коштів від продажу робіт під час виставки учасники спрямовують на підтримку волонтерських ініціатив. Адже сьогодні у кожного українця є власний підшефний волонтерські проєкт.

OLK Manufactory

Центральною роботою виставки, що транслює позицію митців, став килим Anti-Imperialism На ньому стилізований птах з орнаменту східного Поділля перекриває знак «пацифік» в кольорах українського прапора. Птах – це уособлення імперського двоголового орла. Символ тих, хто прийшов на нашу землю, щоб привласнити наші території, наше зерно та наші життя. Українці здолають хижого птаха, щоб продовжувати творити, розвиватися та процвітати на мирній землі. Щоб створити унікальне мистецьке висловлювання, Оксана Левченя використала постмодерністський підхід, змішавши символи різних часових вимірів та різних культурних парадигм.

Інша знакова робота – це килим «Добрий шлях». Натхненням стала статуетка матріархального символу трипільської культури – жіноча фігура з розкинутими руками. Килим має форму хреста. Це метафоричне перехрестя, що виникає на шляху людини, культури та держави. Оксана Левченя переконана, що на цьому перехресті наша держава проходить складні випробування і трансформації, щоб повернути на шлях зростання, трансформації та усвідомлення власної цінності.

Килими, представлені на виставці, були створені в останні три місяці, під час повномасштабного вторгнення Росії. Разом з волокнами в них вплетені завивання сирен та відлуння вибухів.

OLK Manufactory – київська компанія, що виробляє традиційні та сучасні килими, а також гобелени ручного ткання. Засновниця студії Оксана Левченя поєднує унікальний сучасний дизайн, елементи народного орнаменту і традиційну ремісницьку техніку ручного плетіння, відому з XVI століття. 

Всі етапи виробництва – від розробки орнаменту, фарбування ниток, ручного ткацтва та відпарювання готового килима проходять в майстерні OLK Manufactory. Весь процес – це ручна праця, жодні машини не використовуються. Ключові цінності компанії: екологічна чистота виробництва та високооплачувана робота майстрів.

Для килимів та хідників бренд використовує натуральні матеріали. Основою є конопляна нитка, а матеріал килимового полотна – фарбована вовна карпатських овець або рослинне волокно кропиви. На вертикальному ткацькому верстаті натягуються сотні конопляних ниток основи, між якими вручну вплітаються волокна вовни чи кропиви. Так створюються пам’ятки традиційного українського килимарства, дизайн яких відображає актуальний культурний контекст. Килими від OLK Manufactory – це колекційні роботи, що передаються у спадок.

www.olk-manufactory.com

Евеліна Трицолин

Львівська майстриня, що спеціалізується на роботі зі склом, представила на українському стенді Revelations серію «Океанські глибини» та настінне панно «Моя комета». 

«Моя комета» – це настінне панно в техніці ф'ю́зинг, яка є різновидом вітражного мистецтва. Робота була створена в 2014 році, як передчуття загрози, що невідворотно насувається. Астрономи спостерігають за небесними тілами, які пролітають за тисячі світлових років від нас. Але на периферії свідомості живе тривога, що одного дня комета прилетить на твою землю. Знищить все та запустить цикл творення світу заново. 

Серія «Океанія» – це скульптури та ємності з гутного скла зеленувато-синіх відтінків. Проєкт присвячений океанським глибинам, куди ще не дісталася людина.

Евеліна Трицолин народилася в мистецькій родині на Івано-Франківщині. Навчалася на кафедрі художнього скла факультету декоративно прикладного мистецтва Львівської Національної академії мистецтв. З перших років навчання розпочала професійну мистецьку та виставкову діяльність, працювала художником-дизайнером на виробництвах «Галицьке скло» та «Дзеркало». Створювала вітражі та склянні вгсталяції для приватних замовлень, керувала художньою галереєю «Велес», окремим захопленням є  обєкти створені на ленд-арт фестивалях та симпозіумах,    в різних куточках України  . Евеліна є постійною учасницею у міжнародному симпозіумі гутного скла у Львові, брала участь у фестивалі художнього скла в Люксембурзі.

Роботи Евеліни Трицолин знаходяться у колекціях Національного музею декоративно-ужиткового мистецтва в Києві, приватному музеї скла у Единбурзі, музеї при Академії каліграфії в Пекіні та багатьох приватних колекціях. Авторка надихається природними формами, втім не прагне відтворювати чи копіювати їх у склі, радше інтуїтивно наслідує образи, пропускаючи їх крізь власний всесвіт.

Андрій Кириченко

Київський скульптор представив знакові роботи, створені у різні роки. Кожна з них – результат творчого пошуку, коли майстер експериментує з техніками та співпрацює з глиною, як зі співавтором та вчителем. 

Shell#6 – це матеріалізовані роздуми про шкаралупу, яка захищає плід. Подібно до вази, створеної гончаром, скульптура має зовнішню та внутрішню поверхні, кожна з них має інший характер. Автор поєднав декілька технік та матеріалів, щоб досягти набору складних фактур.

My Thoughts – робота, присвячена внутрішнім діалогам, які позбавляють сил та додають зморшок. Втім зупинити їх повністю можливо лише тоді, коли закінчується час. На зовнішній поверхні скульптури можна знайти риси обличчя головного героя. На внутрішній поверхні –  гримаси його думок. 

Форма скульптури Apple апелює до яблука, котре виїли оси. Серія робіт Balance, Pusatka#1, Pusatka#2, Pusatka#3 – ще один крок в розуміння глини, як матеріалу. Окремі гончарні елементи були деформовані у вологому стані та накладені один на інший за принципом колажу. Це пошук фігуративного образу, властивого саме пластичній гончарній кераміці.

Андрій Кириченко розпочав знайомство з керамікою в дитячій художній школі, а повернувся до неї вже після закінчення Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Першу виставку робіт провів у 2012 сумісно зі скульпторкою Лізою Портновою. Роботи Андрія Кириченка брали участь у престижних виставках в Італії, Іспанії, Латвії, Польщі, Південній Кореї, Китаї.

«З 2014 року я беру участь в усіх можливих міжнародних конкурсах, виставках, резиденціях та спілках за межами України. Україні необхідний міжнародний культурний імідж, адже людству цікава лише та культура, яка може збагатити світову культуру. До того ж, гадаю, зараз кожен, хто не тримає зброю в руках, має робити все, щоб пролита кров не була марною. Але це завдання, які я “нарізаю” для своєї творчості. Вона ж ставить мені завдань не менше».

Єлизавета Портнова

Київська керамістка представила на Revelations серію драматичних зооморфних скульптур, кожна з яких є експериментом.

Для Єлизавети Портнової знайомство з керамікою розпочалося з дитячої художньої школи №10. Вона закінчила факультет художньої кераміки у Київському індустріальному технікумі, після чого почала працювати у власній майстерні. В процесі творення скульпторка максимально широко використовує потенціал глини, поєднує шамотну масу з порцеляною, застосовує гончарство та лиття, використовує різні печі та режими обжигу. Таким чином їй вдається відкрити нові виразні можливості мистецтва.

Роботи художниці зберігаються в павільйоні української кераміки Міжнародного музею художньої кераміки в Фупині (Китай).

Читайте також: Українська колективна експозиція на Barcelona Design Week’22.