Традиції несмаку, або Навіщо фарбувати бетонні вазони

Напевно, ви теж бачили таке на вулицях свого міста. І все б нічого, якби йшлося про подвір’я дитячого садочка. Проте ці «ошатні» роботи невідомих живописців можна зустріти будь-де: від центральних площ і міських парків до спальних районів.

 

 

Загострення хвороби фарбування бетону зазвичай спостерігається навесні. Аби «причепурити» місто, комунальні служби заповзято беруться фарбувати все навкруги. Та чи все? Чомусь найбільше перепадає саме квітковим вазонам. А от, скажімо, металеві огорожі, нерідко залишаються поза увагою, хоча освіжити їх було б не зайвим.

 

 

Та навіщо взагалі фарбувати бетон? «Аби було красиво»? Нумо, перевіримо, чи можна зустріти подібну «красу» в інших містах світу.

Почнемо з Нью-Йорка.

Це – готель Elysee, неподалік від Центрального парку. Що ж ми бачимо? Так, ви не помилилися – нефарбовані бетонні вазони…

 

 

Ідемо далі вулицями міста. Тут теж ніхто, здається, не збирається нічого фарбувати.

 

 

Зробимо зупинку на П’ятій авеню, де знаходиться салон всесвітньо відомого бренду Giorgio Armani. А навпроти його вітрин… дивіться самі:

 

 

На тій самій вулиці є ще одна цікава будівля – ну, ви зрозуміли. І перед нею теж чимало вазонів. Цікаво, що станеться з тим, хто спробує їх пофарбувати?

 

 

І це теж П’ята авеню. Навіть славетний універмаг Saks не вважає за потрібне братися за пензлі!

 

 

Вирушаємо на північ та опиняємось у Торонто, Канада. Ці вазони, схоже, аж ніяк не нові, та їх ніхто ніколи навіть не силувався «прикрасити» різнобарв’ям емалі.

 

 

От де-де, а в Мексиці нам точно пощастить! Там люблять усе яскраве, тож вазони неодмінно будуть такими… Що? Мехіко, ти жартуєш? Однісінька біла смуга – і та лишень для того, аби вазони були помітніші водіям?

 

 

Гаразд, може, в Америці своє бачення прекрасного, і вони просто не усвідомлюють необхідності фарбувати квітники? Або в них немає на це грошей… А що там у Європі?

Скажімо, в небідному Монако.

Перед нами легендарне Cafe de Paris. А перед ним справжнє нічне жахіття наших комунальників – фарбувати і фарбувати!

 

 

Це вже Відень – Золотий квартал Tuchlaubenhof. Тут зосереджено флагманські магазини провідних модних та ювелірних брендів: Louis Vuitton, Cavalli, Miu-Miu тощо.

 

 

Барселона. Архітектурний музей

 

 

Лондон. Ці бетонні вазони створені у студії Adam Christopher. І вони теж, як бачимо, не пофарбовані!

 

 

До речі, роботи Адама Крістофера цінуються ландшафтними дизайнерами усього світу за лаконічну красу бетону та геометричну вишуканість форми.

 

 

Втім ми будемо з вами чесними – іноді він їх все ж фарбує. Та погляньте на перші фото нашої статті, а тепер на ці – здається, різниця є:

 

 

Як бачимо, фарбування вуличних бетонних вазонів – дивакувата звичка, невластива більшості країн світу. Особливо сьогодні, коли бетон називають чи не найактуальнішим матеріалом.

Та окрім естетичної складової, маємо згадати й про економічну, адже надання бетону чудернацьких кольорів, вочевидь, коштує місту певних грошей. Не будемо підраховувати вартість фарби, роботи тощо, але наведемо один цікавий приклад.

Перед вами майже однакові вазони одного з вітчизняних виробників. Різниця – у ціні. Той, що зліва коштує 350 гривень. Дивно пофарбований – на 100 гривень дорожчий. Який же обрати?

 

 

Підіб’ємо підсумки. Наводити лад у місті та фарбувати те, що має бути пофарбованим, – добре. Та чи стосується це бетону? Більшість сучасних дизайнерів, напевно, скажуть «ні»! Звісно, з раніше пофарбованими вазонами доведеться і надалі щось робити. Однак нові варто залишити у спокої. А заощаджені гроші можна використати на щось більш корисне для міста – наприклад, пофарбувати паркани або ж встановити у місті стильні сучасні вазони… може, навіть із того ж бетону.

Наостанок – іще кілька прикладів, які, сподіваємось, переконають, що бетон сам по собі має пречудовий вигляд, а фарбувати його так, як звикли наші комунальники, – майже злочин.

 

 

Читайте також: Уют Востока и комфорт Запада в дизайнерских изделиях от Сольмаз Фуляди.