Тіні, що мандрують денним морем: інсталяція Олафура Еліассона в Досі

Величезні піщані рівнини, усіяні слідами тварин, пустельними рослинами та скельними утвореннями, простягаються навколо інсталяції на кілометри, спонукаючи глядачів розглядати себе та своє оточення під іншим кутом.

Попри інше дзеркала зображають й свої напівкруглі опори, перетворюючи їх на ідеальні кола. В результаті взаємопов'язані стелі відбивають мікс ландшафту, скульптурних елементів та відвідувачів. Художник хотів, щоб глядачі зрозуміли, що коли вони дивляться вгору, насправді їх погляд направлений вниз.

Так автор натякає мандрівникам задуматися про їхній зв'язок із землею. Інсталяція спрямована й на те, щоб привернути увагу відвідувачів до краси та складності навколишнього середовища і, у такий спосіб, сприяти підвищенню обізнаності щодо надзвичайної кліматичної ситуації. Коли справа доходить до реагування на щось на кшталт надзвичайної кліматичної ситуації, мистецтво, на відміну від активізму, часто діє повільно та манівцями. Олафур Еліассон пропонує альтернативні точки зору, нові уявлення та наративи про те, як ми можемо успішно співіснувати на землі більш стійким чином.

«Я сподіваюся, «Тіні, що мандрують денним морем», нададуть відвідувачам можливість повторно синхронізуватися з планетою та стають черговим нагадуванням про кліматичні дії в локальному масштабі», – Олафур Еліассон.

Джерело: olafureliasson.net, АrсhDаilу