Temp Project: офіс для мандрівників у часі

Офіс розташований на третьому поверсі чотириповерхового будинку в історичній частині Києва. Будівля, зведена в 1896 році архітектором Андрієм-Фердінандом Крауссом, належить до стилю неоренесанс та має статус пам’ятки історії.

 

 

Робота над проєктом почалася з дослідження історичної епохи кінця XIX століття та пошуку деталей, які збереглися від первинного інтер’єру. Дім належав купцеві та виноторгівцю, квартири в ньому здавали в оренду. Сучасний офіс також створювали під оренду, тому цікаво було дослідити, що саме приваблювало клієнтів комерційної нерухомості тоді і тепер. Можливо, ці критерії є спільними?

 

 

Найперший фактор, що визначає цінність приміщення – це локація. Центральне розташування поряд з кінотеатрами, найкращими ресторанами та кав’ярнями, київською синагогою та Палацом спорту. Це активний та одночасно затишний район, де частково зберіглася історична забудова.

«Ми вивчали простір, шукаючи у ньому артефакти старовини, які варто було б реставрувати та зберегти. Першим відкриттям став старовинний дерев’яний паркет, фрагменти якого ми залишили у робочій зоні. Другою знахідкою стала гіпсова ліпнина, яку приховувала гіпсокартонна стеля, яку зробили десь під час ремонту у 90-х роках минулого століття. Одна з декоративних розеток на стелі була пошкоджена. Щоб відреставрувати її, ми познайомилися з сусідами та зняли зліпок зі збереженої розетки на стелі їхньої квартири», – розповідає архітекторка Анастасія Темпінська.

 

 

Ще одна данина часові – старовинні каміни, оздоблені керамічними кахлями. Їх також реставрували та оновили.

Простір розділений на дві робочі зони, кімнату для перемовин та місце для відпочинку. Білі стіни та скляні перегородки створюють ефект чистого аркуша, комфортного тла для інтелектуальної роботи. Акцентами стали картини на стінах, що були написані спеціально під проєкт, а також декор від сучасних українських дизайнерів.

 

 

«Для мене було важливо проілюструвати культурну спадковість через делікатні штрихи. Старий Київ, проявлений у декоратичній ліпнині, шляхетному візерунку паркету або масивних кутових камінах перегукується з роботами сучасних українських авторів: гутним склом та артистичним килимом від бренду Gunya, керамікою Assha world та Parasolya Studio. Ця тяглість традицій набула особливого значення зараз, під час війни. Мета ворога – не лише захопити нашу землю, але й привласнити культуру. Тому саме зараз важливо вивчати власні традиції, транслювати їх та бодай пунктирно проявляти у сучасних проектах».

 

 

Фото: Андрій Авдеєнко