PUNI Distillery — архітектура смаку: перша віскікурня Італії

Фото: René Riller / PUNI Distillery

Від мрії до лендмарку

Історія PUNI почалася у 2010 році, коли підприємець Альбрехт Ебеншперґер разом із родиною вирішив створити перший італійський single malt. Для цього він запросив свого давнього друга — відомого тірольського архітектора Вернера Чолля — спроєктувати не просто завод, а місце, яке стане символом нового для Італії продукту.

Так народився куб із перфорованої цегли — архітектурна метафора між старим і новим. Малюнок фасаду нагадує традиційні тірольські сінники з вентиляційними отворами, а сама форма — гранично сучасна й мінімалістична.

«Ми хотіли, щоб будівля стала одночасно частиною ландшафту і контрастом до нього, — пояснює Чолль. — Контраст створює гармонію, коли він чесний».

Архітектура як історія

PUNI — це 13-метровий куб, частково занурений у землю. Усередині розмістилися перегінна зала з мідними кубами, зона бродіння, склад для дозрівання, дегустаційний простір і магазин. Відвідувачі можуть спостерігати весь процес виробництва віскі — від зерна до пляшки — через великі панорамні вікна.

Фасад із червонуватої цегли ручної роботи відсилає до місцевої будівельної традиції, а перфорація створює враження легкості, ніби споруда «дихає». Вночі, коли всередині вмикається світло, куб перетворюється на світловий ліхтар серед долини.

Під дистилерією — підземний склад, де віскі дозріває у бочках за стабільної температури. Для виробництва використовують кришталево чисту воду з національного парку Stelvio — це частина регіональної ідентичності, яку бренд підкреслює і в архітектурі.

Культура дизайну і туризму

Регіон South Tyrol / Südtirol відомий не лише вином, але й архітектурним туризмом. Тут десятки виноробень і дистилерій інвестують у дизайн, перетворюючи виробництво на досвід. PUNI стала однією з перших, хто поєднав промислову функцію, культурну автентичність і туристичну привабливість.

Відвідувачі можуть взяти участь у дегустації, прогулятися залами, або просто насолодитися краєвидом — куб із червоної цегли вирізняється на фоні зелених луків і гір, створюючи ідеальний фон для сучасної італійської архітектури.

«Вести віскікурню — це спосіб життя, який ти обираєш», — каже Альбрехт Ебеншперґер у своєму інтерв’ю для Wallpaper. — «Ми прагнули створити не лише напій, а цілий світ навколо нього».

Архітектура як частина бренду

PUNI — приклад того, як архітектура може працювати на емоцію. Тут дизайн формує не лише естетику, а й цінності бренду: повагу до місцевих традицій, відкритість, увагу до деталей.

Сьогодні дистилерія відкрита для відвідувачів, має дегустаційний центр і невеликий магазин, де можна придбати віскі з унікальними назвами — PUNI Nova, PUNI Alba, PUNI Sole — усі вони відсилають до природних елементів долини.

Урок для українського виноробства

Історія PUNI може стати натхненням для українських виноробів і крафтових виробників, які активно розвивають гастротуризм. В Україні вже з’являються виноробні, що звертаються до архітектури як до частини свого бренду — від реконструкції старих маєтків до нових мінімалістичних винних домів.

Приклад Південного Тіролю показує: архітектура може бути маркетинговим інструментом, джерелом довіри і точкою тяжіння для туристів. Дизайн, який говорить про походження, землю і цінності виробника, здатен розповісти історію не гірше за етикетку чи смак вина. Для українського контексту, де місцеві локації — від Поділля до Закарпаття — мають виразний характер і природну красу, інтеграція архітектури, туризму і ремесла може стати новою формулою успіху.