Простір як стратегія: як інтерʼєр допомагає ритейл-бізнесу продавати більше

Простір – портрет бізнесу

На етапі планування дизайну основна задача власників бізнесу – детально та щиро заповнити бриф, а місія дизайнерів – дослідити клієнта. Коли ми працюємо над приватними просторами на кшталт квартир, досліджуємо побут та характер замовника, натомість при роботі з брендами – важливо зрозуміти ідентичність та усі важливі компоненти бізнесу.  Варто знати усі побажання: від запланованого бюджету та очікувань власників до бренд-стратегії, зауважень працівників простору та того, які почуття має викликати дизайн у відвідувачів. 

Ще у 1970-х інтерʼєр почали сприймати, як стратегічно важливий для розвитку бізнесу чинник. Однак лише останні десять років заведено робити такий дизайн, який має не лише приваблювати естетично й мати «вау-ефект», а й спонукати до покупки. Простір має запрошувати відвідувачів ще ззовні. Важливо, аби з ним хотілося взаємодіяти.  

Шоурум бренду PAPAYA

Найкращими «гачками» є, наприклад, великі панорамні вітрини, крізь які видно інтерʼєр магазину і вдень, і вночі. Привабливими елементами є нестандартні текстури та кольори – нині актуально залишати старовинні елементи фасадів, реставруючи їх, аби ті були помітнішими. Або ж є бренди, відомі тематичними вітринами, – цим відомий, зокрема, київський ЦУМ та заклад Milk Bar. 

У кожному просторі, де продають речі та послуги, має бути щось, що приваблює погляд клієнта, а рука одразу тягнеться до смартфона, аби зробити фото й запостити його з відміткою. Ми працювали над інтерʼєрами флагманських шоурумів українських брендів одягу One by One та Papaya, які мають абсолютно різні естетики, втім для обох застосували це дизайнерське рішення. У One by One створили фотозону, де можна сфотографуватися у новому образі, а в оновленому магазині Papaya – інтегрували в інтерʼєр сучасне мистецтво.

Iнтер'єр бутика One by One у Києві. Фото: Дмитро Дичек та Павло Лутов

У випадку з магазинами одягу ключовими факторами є функціональність та зручність простору для покупців та працівників. При цьому зовнішнє не має бути відокремленим від практичного: важливо, щоб усі елементи інтерʼєра працювали в унісон й створювали цілісний портрет бренду.  Для візуального оформлення рекомендуємо стежити за тим, що зараз популярно у візуальній поп культурі, вивчати мистецтво, спостерігати за утворенням візуальних асоціацій.

Є три основні риси, від яких залежить, чи буде шоурум бренду приваблювати покупців:

Концептуальність

Зараз привабливим є не просто гарне з цікавою формою, а щось, що має концепцію. Тобто наявність сенсу, символізму, які запамʼятаються й викликатимуть асоціації. Серед візуальних напрямків у 2025 році популярні простота та сучасне мистецтво, яке завжди є концептуальним. Коли ви робите простий та зрозумілий дизайн, він служить чистим аркушем, на якому можна розмістити акцентні елементи, експериментувати з текстурами та формами. 

У шоурумі One by One ми зробили сучасний грайливий дизайн, основою якого є мінімалізм, а особливим доповненням – інтерактивні елементи. Засновники бренду хотіли створити простір, у якому під час вибору одягу, гості зможуть відволіктися від тривожних реалій. Так, у центрі простору ми розмістили басейн, заповнений кульками, у який можна пірнути у буквальному сенсі, або принаймні влаштувати розважальну фотосесію.

Iнтер'єр бутика One by One у Києві. Фото: Дмитро Дичек та Павло Лутов

Простір Papaya запамʼятовується мʼяким світлом та геометрією. В ньому немає яскравих акцентів. Власники прагнули, аби простір викликав відчуття оновлення, коли відвідувачі думають про бренд. Шоурум, з яким ми працювали, розташований в історичній будівлі, тож основа концепції – поєднання минулого із сучасністю. Стіни з ракушняка та анодовані алюмінієві вітрини стали акцентними, а не прихованими частинами інтерʼєру. 

Співпраця з художниками

Це – наше улюблене, і прекрасне доповнення концептуальності. Співпраця з художниками та мультидисциплінарними дизайнерами – сучасний світовий тренд у модній індустрії. Роботи митців додають просторам сенсу, але краще вибрати одну змістовну роботу митця, яка відгукується цінностям бренду й викликатиме цікавість. Не заповнюйте простір декоративними елементами, які впливають лише на вигляд.

Для проєкту шоуруму Papaya ми співпрацювали з українською мисткинею Тамарою Турлюн. Її скульптура з паперу та металевого дроту органічно доповнила простір, ставши центральним елементом шоуруму. Вона нагадує колону, яка приваблює погляд, однак не відволікає від головного – речей.  Мисткиня створила її спеціально для Papaya, аби надихнути покупців на роздуми про жіночність, ніжність, сучасний світ та незалежність. 

У шоурумі PAPAYA скульптурна робота Тамари Турлюн постає тихим, але водночас потужним акцентом.

Серед відомих світових колаборацій:

• співпраця Dior зі скульптором Деніелом Ашрамом, який створив інсталяції для показу та бутиків бренду;
• співпраця в оформлені вітрини художника Олафура Еліассона та Louis Vuitton;
• співпраця українського художника Waone (Володимира Манжоса) з Hermès – робота художника прикрасила вітрину бутика в аеропорту Kansai в Осаці, Японія.

Інклюзивність

Це надважливий пункт для шоурумів в Україні, який повинен стати трендом й завжди ним бути. Урахування усіх просторових нюансів, аби кожній людині було зручно у магазині, суттєво підвищує вартість втілення такого дизайну. Втім, це дуже круто, коли вдається інтегрувати інклюзивність у концептуальність інтерʼєра.

У доробку студії є декілька інклюзивних проєктів: Bon Bouquet Cafe у Парижі та Bogolvar Hotel у селі Анталовці на Закарпатті. Також зараз ми працюємо над нашим першим інклюзивним шоурумом одягу. Аби впевненіше рухатися у цьому напрямку, радимо надихатися міжнародними брендами, які активно оновлюють свої простори у бік доступності для людей з різними потребами. 

Bon Bouquet у Парижі. Фото: Іван Авдєєнко

Наприклад, магазини Nike, H&M та Uniqlo адаптують свої простори для людей з різною мобільністю. Усе частіше у магазинах, які займають декілька поверхів, є ліфт та ширший прохід до однієї з кас, аби людині на кріслі колісному чи з візком було зручно. У згаданому Nike у деяких магазинах за кордоном є гендерно-нейтральні примірочні.

Нині мало презентувати відвідувачам лише картинку. Інтерʼєр має розповідати історію, мати освітню місію, спонукати людей до засвоєння важливих цінностей та робити видимими тих, кому з фізичних чи інших причин може бути складно потрапити у магазин. 

​​Дизайн інтер’єру для ритейл-простору — більше не етап після будівництва. Це маркетинг, медіа, досвід і соціальний маніфест в одному. Простори, які розповідають історії, надихають — і продають краще. А ще — стають частиною культурного ландшафту міста.

Bon Bouquet у Парижі. Фото: Іван Авдєєнко