Піт Мондріан, або як закохати світ мистецтва у три кольори

Цікавий, амбітний та дуже талановитий Піт Мондріан не боявся виходити зі своєї зони комфорту. Принаймні про подібні рішення так висловлюються зараз. Не усім відомо, та джерела його творчості лежать в реалізмі та імпресіонізмі: чимало робіт на початку його творчості були написані саме у цих стилях. Як і будь-який інший художник того часу (роки життя Піта 1872 – 1944), він часто писав пейзажі. Здавалося, у цьому жанрі все має відповідати реальності, але навіть тут Мондріан зміг привнести своє унікальне бачення. Він не завжди дотримувався правил лінії низького горизонту і домінуючого неба. Замість цього художник сміливо ділив полотно, як йому було завгодно, часто заповнюючи більшу частину картини ландшафтом, а небу лишаючи невеликий шматочок. Ймовірно, ця готовність грати не за правилами й послужила відправною точкою в його кар'єрі.

Під час Першої світової війни Піт Мондріан зблизився з художником Тео ван Дусбург. Разом вони заснували рух «Стиль» та однойменний художній журнал. В цей же період Мондріан на прикладі своєї творчості сформував поняття «неопластицизм» – напрям абстрактного мистецтва, характерними особливостями для якого стали чіткі прямокутні форми в архітектурі, і такі ж образи в живописі, пофарбовані в основні кольори спектру. Цей напрямок художник розвивав і після переїзду до Франції, а потім у Великобританії та США. Звідти Мондріан занурився у свою роботу, працюючи над лініями й обраними барвами з особливою ретельністю. Те, що може здаватися недосвідченому оку випадковим набором геометричних елементів, насправді є результатом багаторічних дослідів митця. Художник використав всі ті ж прийоми композиції, як і у своїх ранніх пейзажах, щоб врівноважити ці революційні роботи. Можливо, саме це і робить абстрактні роботи Мондріана такими естетично приємними.

У міру того як тривали дослідження художника, чорні лінії в його роботах ставали вужчими, а згодом й зовсім почали зникати. Це видно на прикладі пізніх картин Мондріана: «Бугі-Вугі на Бродвеї» і незакінченій «Перемога бугі-вугі», що були написані під впливом джазової музики та неонових вогнів Манхеттена. В обох випадках чорні лінії зникають, а яскраві кольорові блоки об'єднуються, щоб візуалізувати ритм музики бугі-вугі.

Піт Мондріан надихав і за життя, і після своєї смерті в 1944 році. Він справив великий вплив не тільки на живопис, але і на інші сфери мистецтва, починаючи з музики та закінчуючи модою. У 30-х роках французький модельєр Лола Прусак (Lola Prusac) створила лінійку валіз і сумок зі вставками з червоних, синіх і жовтих квадратів шкіри. А в 1965 році Ів Сен-Лоран (Yves Henri Donat Mathieu-Saint-Laurent) представив знамениті сукні «Мондріан» – без коміра і рукавів, з трикотажного полотна, з декором у вигляді «цитат» з картин художника-абстракціоніста.

Німецький рух Bauhaus було сфокусовано на функціональності та ефективності дизайну. Архітектори, як і Мондріан, використовували спрощені лінії й теорію кольору голландського художника. Передуючи народженню мінімалізму, що виникло в 1960-і роки в Нью-Йорку, прості геометричні форми та обмежена колірна гама неопластицизму активно використовувалася в архітектурі та оздобленні інтер'єрів.

Читайте також: 7 фактів, які потрібно знати про Bauhaus.