НСАУ звернулася до UIA та UNESCO із закликом призупинити валідацію російських архітектурних шкіл

Звернення адресоване Президентці UIA Реджині Гонтьє, Генеральному секретарю UIA Руї Леао та співдиректорам Валідаційної ради UNESCO–UIA Нуну Соарешу і Деніз Інседайї. У заяві наголошується: в умовах повномасштабної війни архітектура не може залишатися «поза політикою», адже професійна нейтральність у такому контексті означає фактичну легітимацію агресії.

Архітектура як інструмент війни

НСАУ фіксує численні факти прямої участі російських архітекторів, освітніх інституцій та студентів у реалізації окупаційної політики Російської Федерації. Йдеться про системну інтеграцію тимчасово окупованих територій України в просторову, інфраструктурну та ідеологічну модель держави-агресора.

Зокрема, у документі згадується діяльність Єдиного інституту просторового планування РФ — ключового розробника так званих «генеральних планів» окупованих територій. Саме ця установа презентувала «концепцію реконструкції Маріуполя» — міста, зруйнованого внаслідок російської агресії. Керівництво інституту включене Україною до переліку осіб, причетних до воєнних злочинів.

Окремо наголошується на системній участі Московського архітектурного інституту (МАРХІ) у проєктах, пов’язаних з окупованими територіями. У 2023–2024 роках темами студентських дипломних робіт стали «реконструкція» житлових кварталів Маріуполя, створення «меморіальних парків» у Донецьку та Луганську, розвиток прибережних зон і громадських просторів у так званих «нових регіонах».

Кафедра військової архітектури МАРХІ та щорічні наукові конференції інституту відкрито працюють із темами стратегічного просторового планування, включно з анексованими регіонами України.

Освіта як форма співучасті в окупації

У заяві також згадується Уральський державний університет архітектури та мистецтва (УрГАХУ), який офіційно залучений до програм «шефської допомоги» окупованим містам Донбасу. Результатами цієї діяльності стали дипломні проєкти з «післяконфліктного відновлення міст ДНР», концепції житла для переміщених осіб на окупованих територіях, а також проєкти модернізації промислових зон Донбасу.

Ключові викладачі та адміністратори цих програм визнані Україною особами, причетними до воєнних злочинів. Водночас і МАРХІ, і УрГАХУ станом на 2026 рік залишаються у переліку архітектурних шкіл, валідованих системою UIA–UNESCO.

Порушення міжнародного права та професійної етики

НСАУ підкреслює, що така діяльність суперечить положенням Гаазької конвенції 1907 року, яка забороняє зміну використання, вигляду та розвитку окупованих територій. Архітектурна практика у співпраці з окупаційною владою розглядається не як «мирна діяльність», а як форма культурної колонізації та інструмент легітимізації війни.

«Архітектура під час війни або служить миру, або стає частиною агресії», — зазначає віце-президентка НСАУ, професорка Олена Олійник.

Вимоги до UIA

У своєму зверненні Національна спілка архітекторів України закликає UIA:

• офіційно призупинити валідацію російських та білоруських архітектурних шкіл у системі UIA–UNESCO;
• призупинити членство Спілки архітекторів Росії та відповідних білоруських організацій у UIA до моменту їхнього публічного та офіційного засудження війни проти України;
• створити міжнародний реєстр етичних порушень і фахівців, причетних до реалізації агресивної архітектурної політики на окупованих територіях.

Позиція України в міжнародному професійному контексті

Олена Олійник нагадує, що аналогічні звернення до UIA українська сторона надсилала ще у 2022 році. У 2023 році Балтійська асоціація архітекторів демонстративно вийшла зі складу UIA на знак протесту проти присутності російських архітекторів у міжнародній організації. Україна ж ухвалила рішення залишатися в UIA, аби відстоювати принципову позицію зсередини.

У НСАУ наголошують: мовчання або професійна бездіяльність міжнародних інституцій створюють небезпечний прецедент, за якого війна може бути легітимізована через архітектурну практику та освіту.