Немов перлина в мушлі: планетарій в Сан-Паулу від Kruchin Arquitetura

Архітектура будівлі визначена трьох шаровим дахом. Зовнішній шар виконаний з гофрованого бетону і насправді є лише мембраною, а не оболонкою, через те, що він спирається на ортогональну структуру. Його поверхня покрита захисним шаром для гідроізоляції без шкоди для бажаної текстури.

Наступний шар придає «глибокому Всесвіту» мальовничого ефекту. Його основна функція — захист з точки зору герметичності та терморегуляції, оскільки внутрішнє обладнання надзвичайно чутливе до зовнішніх умов.

Між двома рівнями — «порожнеча», в якій розміщена інфраструктура об'єкту та забезпечується необхідні умови збереження елементів. Доступ до внутрішнього простору планетарію — через прохід, що з'єднує всі будівлі ансамблю, а також через площу, яка пов'язує його з Інститутом теоретичної фізики, невіддільною (частина/ознака) частиною комплексу.

«Форми ми шукали у Кеплера з його кубами та сферами, в Ейнштейна, в його викривленому Всесвіті. На звичайній прогулянці по пляжу я підняв черепашку і відразу ж сформувалося зображення блискучої перлини. Народження перлів можна порівняти з появою зірок — всі вони були з одного і того ж джерела: раковина, оболонка, яка розповідає про створення світу», — коментує своє архітектурне рішення Самуель Журбу, архітектор та засновник бюро Kruchin Arquitetura.

Фото: Daniel Ducci