Мистецтво пустоти: як японська архітектура перетворює простір на баланс і гармонію

Архітектор Окубо надихався принципами традиційного планування, відомого як “та-но-дзі”, що дослівно означає “поле рису” і зображає квадрат, поділений на чотири частини. Цей концепт використовувався для зонування приміщень у стародавніх японських домах, створюючи гармонію та збалансоване середовище для життя. Окубо вирішив адаптувати цю ідею для сучасної архітектури, зважаючи на потреби нуклеарної сім’ї та особливості японського житлового простору.

Будинок має форму куба, піднятого над бетонним цокольним поверхом, який використовується як сховище. Це дозволяє звільнити житлові кімнати від зайвих речей і створити відкритий, світлий простір для сімейного життя.

У центрі будинку розміщено крестообразне відкрите місце, яке архітектор називає «пустотою». Ця пустота створює природний поділ між різними функціональними зонами, дозволяючи зберегти візуальну зв’язність простору. Перший поверх будинку умовно поділений на дві частини: одна половина містить кухню і вітальню, інша – їдальню, ванну кімнату та пральню. Лестничний марш розділяє дві зони, водночас відкриваючи доступ до двох спальних кімнат і житлової зони на верхньому рівні.

Замість традиційних перегородок, що відокремлюють приміщення, Окубо застосовує «буферну пустоту» як інструмент зонування. Такий підхід не тільки економить простір, але й створює атмосферу легкості та відкритості, що робить навіть невеликі кімнати візуально просторими та привабливими.

На другому рівні будинку розташовані мезоніни та балкон, що проходить вздовж усієї будівлі, забезпечуючи додатковий простір для відпочинку. Цей балкон схований під скатною покрівлею, що додає відчуття приватності та ізоляції від зовнішнього світу.

Хіроо Окубо впевнений, що ідея використання пустоти для зонування житлового простору створює атмосферу спокою і стабільності. Такий підхід дозволяє розділяти приміщення на функціональні зони без зайвих перешкод і перегородок, що дарує відчуття свободи і гармонії.

Цей проєкт – ще один приклад того, як японська архітектура здатна об’єднувати традиції і сучасність, створюючи житло, яке не просто задовольняє функціональні потреби, а й формує унікальну емоційну атмосферу.

Фото:Masao Nishikawa