Квартира з видом на ботанічний сад: інтер'єр від Олени Юдіної
Ева Шилингер
Особливість цієї київської квартири – її неперевершене розташування. З панорамних вікон вітальні відкривається неповторний вид: крони дерев міського ботанічного парку, немов килимом, застеляють горизонт, а неба, здається, можна торкнутися рукою. Колись цей пейзаж підкорив замовників та повпливав на купівлю нерухомості. Згодом у нього закохалася й дизайнерка Олена Юдіна.
Простора та світла квартира площею 160 кв.м розташована у клубному будинку на Печерську. Її власники – подружжя фінансистів – звернулося до дизайнерки Олени Юдіної з проханням облаштувати їх нове житло. Впевнені, сповнені енергії, досвідчені мандрівники, пара мріяла про зручний, лаконічний та стримай інтер'єр, наповнений лише необхідними предметами та повітрям.
Квартира відкрита для пейзажу. Великі вікна впускають сад у квартиру та він виглядав як велике фото на стіні. Саме цей ефект і вирішили зберегти у майбутньому інтер'єрі.
«У вітальню хочеться увійти та вдихнути глибоко-глибоко, а навколо неї – сад. Спокій та умиротворення ніби розлилися у повітрі. Ми прагнули досягти саме такого відчуття», – розповідає автор проєкту Олена Юдіна.
Щоб зробити проєкт візуально цілісним, його навмисно обмежили у матеріалах: дерево, шкіра, природні кольори врівноважують нержавіючу сталь, поверхню дзеркального кварциту, скло та бетон. Скла та металу в інтер'єрі використали рівно стільки, скільки змогло полегшити інтер'єр, але не зробити його холодним.
Диван B&B Italia; крісло Maxalto; функціональне вбудоване світло Zumtobel Light; декоративне освітлення у вітальні WASTBERGLIGHTING, світильники над баром кухні Vibia.
Громадська зона відкрита: вітальня, кухня, домашній офіс (кабінет) утворюють єдиний простір, де кожна зона доповнює іншу. Їхні межі умовні: кухня знаходиться між вітальнею та кабінетом, відокремившись від офісу модулями власних шаф. Також тут є допоміжні приміщення: гостьовий санвузол, пральня та невелика комора навпроти кухні, що сховалася у дерев'яному кубі. Спальню, вбиральню та ванну кімнату організували в окремому блоці.
«Мені дуже подобається ця "плинність" між кімнатами: як один простір переходить в інший при розсунутих дверних перегородках, при чому кімнати лишаються ізольованими одна від одної», – коментує дизайнерка.
На подвір'ї під самим будинком розташований приватний сектор з яблуневими деревами. Цю особливість також використали в інтер'єрі: фотограф Віталік Мельников зробив серію робіт з місцевими яблунями, які нині прикрашають інтер'єр.
Стельова підсвітка витягує квартиру увись: стає помітніша графічність стель та сполученість ліній. Відсутність кольору також підкреслює ці лінії. Капітальні пілони та деякі фрагменти стелі залишили в бетоні, який було шкода ховати за гіпсокартоном. Бетон відшліфували та покрили воском. Особливо ніжно він виглядає при включеному бра або підсвічуванні. Всі корпусні меблі, включаючи кухню, зробили за ескізами дизайнера та реалізували у місцевих майстернях.
Щоб зберегти в просторі відчуття повітря, використання міжкімнатних дверей звели до мінімуму. Позбувшись їх, отримали відчуття простору. Деякі перегородки виконані зі скла, в інших випадках в ролі розділових штор використали текстиль.
При переплануванні простір з виразними видовими характеристиками віддали вітальні, а кабінет розташували в протилежній частині open space. Його вікна виходять на більш динамічну частину кварталу, так що перепланування вийшло цілком логічним. Тут панує денне світло – рівне, розсіяне, спокійне.
Робоче крісло Vitra, стіл Porada, диван Tacchini Italia Furniture
Приватна частина квартири – окремий блок кімнат. Тут сталося об'єднання, яке в іноземних колег називається "master suite" – приватна зона, яка включає спальню, ванну та вбиральню. Увійти до цієї частини оселі можна з коридору.
Цікава модель ліжка Meridiani Living Interiors: вона без задніх ніжок, і по суті стоїть на власній тумбі. Голова кріпиться на зеленій панелі, яка відповідає довжині кімнати. У бетонних нішах обладнали додаткові полиці. Світильники у спальні від Vibia.
За прийнятим у даному інтер'єрі принципом, тут також один простір перетікає в інший. Плавний перехід допоміг уникнути коридору та зберегти площі кімнат. Перехід між ними був сформований вздовж високих вітражних вікон: вийшов чудовий світловий тунель.
«Коли замовник побачив це рішення, то сказав, що саме так зроблено у будинку його батьків. Це був цікавий момент із минулого, і власник одразу затвердив такий прийом», – ділиться Олена.
Спокійний білий колір стін та стелі пожвавлює появу зеленого в зоні спальні та основного санвузла. Колір має сірий прохолодний відтінок, і здається, що від нього стає прохолодніше в спеку.
У вбиральні замість звичних фасадів вздовж шафи використали штори: м'яка тканина поєднується з драпіруванням на вікнах та текстилем у спальні.
У ванній кімнаті з вікном частково зберегли бетонну стелю та оздоблення м'якого зеленого кольору. Зони ванни та раковини зонували відкритим стелажем.
Плитка на підлозі Atlas Concorde, ванна, раковина та унітаз Gessi; тумба для раковини та стелаж з полицями виконані на замовлення за кресленнями дизайнера. У душовій та на тумбі – плитка бренду FMG імітує гірський кришталь.
Фото: Андрій Авдєєнко
- Ищу идею Little Soul: львівський інтер’єр на 48 кв.метрах від студії MOC_IN Квартира "Little Soul" – це доказ того, що навіть у невеликому просторі можна створити житло, яке вражає елегантністю, продуманістю та сучасністю. Авторка проєкту Василина Черняєва, дизайнерка інтер’єру та засновниця студії MOC_IN, реалізувала цей проєкт у одному з сучасних житлових комплексів Львова, перетворивши квартиру площею 48 м² на приклад гармонійного поєднання функціональності, комфорту та вишуканого дизайну.
- Ищу идею Hram гедонізму в серці Києва від студії YOD Hram – музичний бар, натхненний духом гедонізму, розташований у серці Києва на цокольному поверсі ділового центру. Поруч знаходяться такі знакові місця, як центральна синагога, Палац Спорту та Площа Українських Героїв. Бар позиціонує себе як простір, де людина є головною цінністю незалежно від релігії, віку, гендеру чи музичних уподобань.
-
Ukrainian Design and Innovation Week 2024: підсумки третього сезону
Событие - Ищу идею "Жайворонки" на Подолі: інтер'єр, що поєднує свободу та функціональність З розвитком сучасних інтер'єрних тенденцій на перший план виходить вміння поєднувати естетику з раціональним використанням простору. Кафе "Жайворонки" на Подолі демонструє тонке мистецтво архітектурного балансу, де кожен елемент несе як естетичну, так і практичну цінність, трансформуючи невелику площу в багатофункціональний простір для відпочинку та роботи. Єлизавета Одінцова та її команда з Design Buro Odintsova перетворили невелике приміщення у житловому комплексі Podil Plaza Residence на затишне кафе для сніданків, де відвідувачі можуть насолоджуватись комфортом і домашньою атмосферою в будь-який час доби.
- Ищу идею Грація в деталях: інтер’єр від Ольги Русакової в ЖК «Республіка» Інтер’єр цієї квартири, спроєктований дизайнеркою Ольгою Русаковою в житловому комплексі «Республіка», – приклад ретельно продуманого простору, де поєднуються сучасний підхід до дизайну та максимальна увага до комфорту мешканців.
- Ищу идею Функціональність і мистецтво: інтер'єр квартири від DIHOME крізь призму супрематизму У світі дизайну, де сміливі рішення поєднуються з історією, важливо знаходити нові форми вираження, які водночас вшановують минуле. Проєкт квартири в стилі українського авангарду від дизайнерки Євгенії Ситник – яскравий приклад такого підходу. Сучасний супрематизм, натхненний рухом, що зародився понад століття тому в Україні, став основою для створення цього оригінального простору в Києві.
-
Український дизайн: стійкість і інновації на конференції "Сучасні матеріали і технології"
Событие - Ищу идею Алюзія на класицизм: інтер'єр квартири в Дніпрі від ArchObraz Інтер'єр, як і архітектура, є відображенням часу та місця. У сучасних реаліях, коли історичні будівлі часто зазнають змін, важливо відновлювати їхню атмосферу, зберігаючи при цьому власну індивідуальність. Одним із прикладів такого балансу між минулим і сучасним є квартира в центрі Дніпра, яка, незважаючи на втрату оригінальних елементів неокласицизму, отримала нове життя завдяки талановитій інтерпретації архітекторів Антоніни та Олексія Образцових, а також Костянтина Бусаргіна з бюро ArchObraz.