Квартира з мансардою в історичній частині Києва
faino dеcor
Реставровані вінтажні меблі, панно зі старовинного паркету, традиційна гуцульська скриня, ручна вишивка, світильники з бахромою та з пап'є-маше, хенмейди від українських дизайнерів, художників та ремісників – все органічно поєдналося в одному просторі 106 м2. Про квартиру на Подолі, дизайн якої реалізувала студія faino decor, розповідають її автори – Христина та Микита Власови.
Ми давно знайомі із власниками квартири, але це був наш перший спільний проєкт. Замовники – чудова пара із двома дітьми, ресторатори. Вони вже мали квартиру на Подолі, в одному з найколоритніших та найулюбленіших історичних районів Києва, коли докупили ще одне, сусіднє приміщення під дахом. Дві квартири на мансардному поверсі мали залишитися двома окремими зонами – «доросла» для батьків, і «дитяча» для дітей та няні. Кожна квартира має свій окремий вхід, і своє стилістичне рішення. При цьому вони з'єднані спільним простором великої ванної кімнати, через яку можна потрапити з однієї квартири в іншу.
Ми працювали над другою, дитячою зоною, хоча від дитячої тут лише назва. Квартира не мала асоціюватися безпосередньо з дітьми. Це повноцінний житловий простір, який у будь-який момент можна відокремити від основної квартири – наприклад, здати в оренду, або продати як самостійне житло.
Тут три спальні (дві внизу та одна нагорі), зона вітальні з обіднім столом та невелика кухня. Є також пральна з вбиральні, санвузол з душовою, плюс ванна кімната – загальна для двох квартир.
Обідній стіл з пензликами та реставроване ретро-крісло у вітальні – роботи меблевої майстерні Fabik studio. До столу підібрали вінтажні реставровані стільці.
Лампа з бахромою над столом – авторський дизайн Крістіни Ковалюк для львівського бренду Pikart. Ще кілька унікальних світильників із пап'є маше від Yalanzhi Objects у зоні ТБ – теж ручної роботи.
На об'єкт ми прийшли в той момент, коли планувальний простір уже було вирішено – вже стояли стіни з ГК та був замовлений металевий каркас сходів на другий поверх. З ванної, що спочатку ставилася до першої квартири, вже прибрали сауну (замість неї зараз душова) та прорубали вхід у майбутню житлову зону. Над плануванням працював архітектор Олег Куява, він був автором першої квартири наших замовників. Однак у новому просторі господиня не захотіла продовжувати задану лофтову стилістику. І на дизайн інтер'єру запросила нас – зробити простір більш домашнім, затишним та максимально показати в ньому її любов до мистецтва, вінтажу, яскравих та незвичайних предметів. І в цьому коханні ми абсолютно збігалися.
Антикварна тумба біля дивана була привезена з Риму. На ній світильник Rio lamp, Seletti – його прототипом, до речі, послужив реальний собака сім'ї Селетті. На журнальному столику чаша для фруктів – кераміка Олени Бланк. Диван – Interia
У плануванні змінили лише розташування дверей у санвузол – перенесли їх із вітальні до коридору. Так простір вітальні позбавився третіх дверей, і замість них з'явилася вільна стіна для ТБ. Один цей рух дозволив по-новому вирішити сценарій вітальні. І такими мікрорухами – з незначними перенесеннями та додаваннями електрики, але без особливих втручань у стіни, лише меблями, декором та світлом – ми по-новому розіграли кожну кімнату. І заповнили простір незвичайними деталями.
Так, на другому рівні замість глухої стіни спальні ми розмістили дерев'яне панно зі старовинного київського паркету. Дубовий паркет, якому понад 100 років, було виявлено під час демонтажу одного з об'єктів художниці та дизайнера Ліни Федоренко. Вона дала матеріалу друге життя, створивши кілька неповторних панно – з різними малюнками. Один із них ми замовили спеціально під наш проєкт. Вечорами воно підсвічується, і світлотінь виявляє його унікальний рельєф. Ліна має ще одне захоплення – народну наївну вишивку. Тому, коли в інтер'єр ми знайшли автентичну гуцульську скриньку (їй понад 100 років, відреставрував майстер Борис Кушнірук), то вже знали, що над нею повісимо вишиту картину з колекції Ліни. Цій вишивці понад 50 років, тобто антикваріат, якому зробили поважне оформлення – овальну раму ручної роботи.
У дитячій – вінтажне крісло кінця 60-х ХХ століття, антикварний французький стілець, антикварна скриня голландська. Килимок – KilimArt studio
Дитяча кімната – меблі на замовлення за авторськими кресленнями – компанія Arins, стіл та стільці ІКЕА, ліжко Tekstura home, авторський текстиль Happy Spaces. Столярні роботи – Андрій Глушаков
Майже всі дерев'яні дубові меблі зробив за нашими кресленнями та ескізами давній друг власників Сергій Куцарський. Журнальний столик та стелажі у вітальні, лавка у коридорі, стіл під раковину у санвузлі, ліжко та узголів'я у спальні на другому поверсі, кавовий столик, табурет та декоративні сходи – все це роботи Сергія.
Дзеркало у коридорі – LaForma Home. Паркет – Levens. Текстильне оформлення – Надя Павленко, студія RYBKA home; Світлана Мусіюк.
У ванній – спеціально для цього проєкту була розроблена вішалка для підлоги рушників, дизайн Нікіта Власов, виробництво Vadym Protsenko manufactory. Сантехніка – Villeroy&Boch.
Стиліст зйомки – Христина Власова
Фото: Айдімір Джафаров
- Ищу идею Little Soul: львівський інтер’єр на 48 кв.метрах від студії MOC_IN Квартира "Little Soul" – це доказ того, що навіть у невеликому просторі можна створити житло, яке вражає елегантністю, продуманістю та сучасністю. Авторка проєкту Василина Черняєва, дизайнерка інтер’єру та засновниця студії MOC_IN, реалізувала цей проєкт у одному з сучасних житлових комплексів Львова, перетворивши квартиру площею 48 м² на приклад гармонійного поєднання функціональності, комфорту та вишуканого дизайну.
- Ищу идею Hram гедонізму в серці Києва від студії YOD Hram – музичний бар, натхненний духом гедонізму, розташований у серці Києва на цокольному поверсі ділового центру. Поруч знаходяться такі знакові місця, як центральна синагога, Палац Спорту та Площа Українських Героїв. Бар позиціонує себе як простір, де людина є головною цінністю незалежно від релігії, віку, гендеру чи музичних уподобань.
-
Ukrainian Design and Innovation Week 2024: підсумки третього сезону
Событие - Ищу идею "Жайворонки" на Подолі: інтер'єр, що поєднує свободу та функціональність З розвитком сучасних інтер'єрних тенденцій на перший план виходить вміння поєднувати естетику з раціональним використанням простору. Кафе "Жайворонки" на Подолі демонструє тонке мистецтво архітектурного балансу, де кожен елемент несе як естетичну, так і практичну цінність, трансформуючи невелику площу в багатофункціональний простір для відпочинку та роботи. Єлизавета Одінцова та її команда з Design Buro Odintsova перетворили невелике приміщення у житловому комплексі Podil Plaza Residence на затишне кафе для сніданків, де відвідувачі можуть насолоджуватись комфортом і домашньою атмосферою в будь-який час доби.
- Ищу идею Грація в деталях: інтер’єр від Ольги Русакової в ЖК «Республіка» Інтер’єр цієї квартири, спроєктований дизайнеркою Ольгою Русаковою в житловому комплексі «Республіка», – приклад ретельно продуманого простору, де поєднуються сучасний підхід до дизайну та максимальна увага до комфорту мешканців.
- Ищу идею Функціональність і мистецтво: інтер'єр квартири від DIHOME крізь призму супрематизму У світі дизайну, де сміливі рішення поєднуються з історією, важливо знаходити нові форми вираження, які водночас вшановують минуле. Проєкт квартири в стилі українського авангарду від дизайнерки Євгенії Ситник – яскравий приклад такого підходу. Сучасний супрематизм, натхненний рухом, що зародився понад століття тому в Україні, став основою для створення цього оригінального простору в Києві.
-
Український дизайн: стійкість і інновації на конференції "Сучасні матеріали і технології"
Событие - Ищу идею Алюзія на класицизм: інтер'єр квартири в Дніпрі від ArchObraz Інтер'єр, як і архітектура, є відображенням часу та місця. У сучасних реаліях, коли історичні будівлі часто зазнають змін, важливо відновлювати їхню атмосферу, зберігаючи при цьому власну індивідуальність. Одним із прикладів такого балансу між минулим і сучасним є квартира в центрі Дніпра, яка, незважаючи на втрату оригінальних елементів неокласицизму, отримала нове життя завдяки талановитій інтерпретації архітекторів Антоніни та Олексія Образцових, а також Костянтина Бусаргіна з бюро ArchObraz.