Квартира-маніфест: українська ідентичність у проєкті BURO4

У цьому проєкті інтер’єру приватної квартири архітектура стає мовою, а кожна деталь — носієм символів. Простір, створений для української письменниці студією BURO4, перетворився на глибоко осмислений маніфест національної ідентичності, що поєднує традиції з сучасністю, матерію з емоцією, побут із культурним змістом.

В основі — ідея трансляції українських культурних кодів через архітектурні й художні рішення. Тут злиті брутальний бетон, натуральне дерево, чисті білі поверхні та прозорі матеріали, що створюють атмосферу відкритості, сили та зв’язку з корінням. Простір говорить — не голосно, але впевнено.

Ключовий акцент — візуальна мова орнаменту. Українські вишивані мотиви оживають у стінах, інтегровані через сучасні технології: від реальної вишивки на перфорованих панелях до піксельної мозаїки, що перегукується з цифровою культурою. Це — не декоративність заради стилю, а глибока символічна система:

• Ромб — родючість, повнота життя;
• Восьмикутна зірка — гармонія земного й небесного;
• Хрест — оберіг дому та роду.

На тлі сирого бетону ці символи набувають нової сили — мов археологія смислів, що простягається від прадавнього минулого до сьогодення.

Простір має дві кухні — символічну та функціональну дихотомію.
Основна кухня — це центр, серце дому, відкритий простір зустрічей, ідей та натхнення. Прості лінії, мармурові акценти й прозорі стільці говорять мовою сучасності. Інша кухня, розташована на другому рівні, — камерна, майже ритуальна: тут ранок починається з панорамного світанку та тиші.

Уся концепція побудована на контрастах, що балансують один одного:

• Бетон — незламність і сила;
• Натуральне дерево — тепло, людяність;
• Білий колір — відкритість і чистота думки;
• Прозорі матеріали — діалог між минулим і сучасністю.
• Природне світло — не просто джерело освітлення, а важлива частина композиції. Воно розкриває фактури, оживляє орнаменти, створює динамічні візуальні сцени, які змінюються щодня.

Сьогодні цей інтер’єр набув нових смислів. У час війни він став втіленням внутрішньої сили, гідності та пам’яті. Це дім, який зберігає культурну спадщину не лише у формах, а в самому дусі. Він промовляє до кожного, хто вміє бачити й відчувати: Україна — сучасна, відкрита, незламна, з душею, яка ніколи не втрачає зв’язку з витоками.