Історична вілла у Львові: як KM Design переосмислили архітектуру 1928 року

Будинок зберіг чимало автентичних елементів: мармурові сходи, чавунні радіатори, декоративну ліпнину та оригінальні пропорції приміщень. Водночас численні фрагментарні ремонти, які відбувалися протягом десятиліть, поступово розмили характер початкової архітектури.

Фото: Андрій Шурпенков

Перед командою KM Design постало завдання повернути простору цілісність, не перетворюючи його на історичну декорацію.

«Ми хотіли, щоб втручання виглядало природно і спокійно, ніби архітектура просто продовжила свій розвиток у часі. Для нас реконструкція — це не про декорування. Це про розуміння пропорцій, світла, матеріалів і характеру будівлі», — розповідає Каріна Маєр.

Фото: Андрій Шурпенков

Не реконструкція, а продовження історії

Замість буквального відтворення історичних інтер’єрів архітектори обрали інший підхід — працювати з логікою самої будівлі.

Одним із найважливіших втручань стало переосмислення сходової конструкції. Команда відмовилася від копіювання історичних форм і запропонувала сучасне архітектурне рішення з використанням зварних металевих швелерів, інтегрованих у стіни.

Фото: Андрій Шурпенков

У результаті кам’яні сходинки виглядають майже невагомими, ніби зависають у просторі, водночас зберігаючи монументальність і характер, притаманні історичному інтер’єру.

Матеріали, які красиво старіють

Ключову роль у проєкті відіграють натуральні матеріали. Камінь, дерево, фактурна штукатурка та матовий метал були обрані не лише через естетику, а й завдяки здатності природно змінюватися з часом.

Фото: Андрій Шурпенков

Колірна палітра залишається стриманою та майже нейтральною. Такий підхід дозволяє архітектурі говорити самій за себе, а головними героями простору стають світло, текстури та пропорції.

У центрі вітальні розташувався камінний портал, створений спеціально для цього проєкту. Він став сучасною інтерпретацією традиційного архітектурного акценту, навколо якого вибудовується життя будинку.

Відреставровані історичні деталі співіснують із новими елементами без конфлікту чи стилістичної конкуренції.

Фото: Андрій Шурпенков

Світло як архітектурний інструмент

Особливу увагу автори приділили роботі зі світлом.

Замість декоративних світильників простір отримав інтегровані системи освітлення, які підкреслюють фактуру матеріалів, створюють глибину та підтримують спокійну атмосферу інтер’єру. Світло тут працює не як окремий декоративний шар, а як частина архітектури.

Фото: Андрій Шурпенков

Сучасний дім у межах історичної оболонки

Окремим викликом стало впровадження сучасних інженерних систем та функціональних сценаріїв життя без порушення історичної структури будинку. Системи зберігання, нові комунікації та технічне обладнання інтегрували максимально делікатно, зберігаючи чистоту простору та його історичний характер.

«Ми вважаємо, що історична реконструкція не повинна перетворюватися на театральну декорацію. Архітектура набуває цінності тоді, коли різні часові шари можуть чесно співіснувати в одному просторі», — говорить Данило Кошулинський.

У результаті Historical Villa стала прикладом того, як сучасна архітектура може взаємодіяти зі спадщиною без імітацій та стилізацій. Це простір, де історія не законсервована в минулому, а продовжує жити, адаптуючись до потреб сьогодення.

Фото: Андрій Шурпенков