Іспанська вілла серед сосон та гір

Архітектори зіткнулися із суперечливим завданням: замовники хотіли уникнути вирубки дерев, але водночас зберегти максимальний огляд на навколишній пейзаж. Натхненні грою з багатоплановістю та незвичайними ракурсами, автори проєкту запропонували розділити будинок на кілька секцій, щоб охопити максимум оглядових точок.

Родинний маєток огинає звивиста вулиця, а з саду відкривається вид на гори. Будівлю вдалося не тільки гармонійно вписати в природне оточення, а й зробити максимально комфортною і такою, що відповідає потребам усіх її мешканців. Виступаючі об'єми розташувалися навколо центрального простору, де встановили сходи, що з'єднали два поверхи.

Складна геометрична структура змушує прийняти правила гри: будівля звернена одразу до кількох точок і має щоразу інакший вигляд залежно від пори доби, сезону, ракурсу та гри світла й тіні. Зовнішню жорстку геометрію пом'якшує фактурна плитка, якою оздоблено фасад. За кольором вона нагадує відтінки червонуватої землі, на якій стоїть будинок, і контрастує із зеленню саду. Та ж схема повторюється в інтер'єрі: мозаїка й обпалена глина поєднуються з деревом і тонами свіжої зелені в зоні кухні, вітальні та центральних сходів, формуючи цілісний візуальний вигляд. У проєкті студії OOIIO інтер'єр став безпосереднім продовженням архітектури.

Фото:Javier de Paz