Іранські пам'ятки, які оберігає ЮНЕСКО
Ева Шилингер
Днями президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пригрозив владі Ірану, що може атакувати історичні пам’ятки країни. Заява американця зазнала критики не лише від іранців, а й від ООН та земляків з демократичної партії. Звісно, обидві сторони конфлікту мають діяти згідно з нормами міжнародного права та контролювати свою риторику. Між іншим станом на 2017 рік на території Ірану знаходяться 22 об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що становить близько 2 % усього загалу. 21 об'єкт включений в список за культурними критеріями, 9 з яких визнані шедеврами людського генія, а 1 об'єкт включений за природними критеріями та визнаний природним феноменом. Далі ми розповідаємо про найвідоміші з них.
Вірменські монастирські комплекси Ірану
Ансамблі вірменських монастирів Ірану, безумовно, одні з кращих прикладів вірменських архітектурних і декоративних традицій. Ансамблі розташовані на північному заході країни. Комплекс складається з трьох монастирських вірменських ансамблів: Св. Тадея, Св. Степаноса і каплиці Дзордзор. Ансамблі вірменських монастирів є єдиним слідом вірменського народу, який вказує на давній зв'язок між перською та вірменською культурами й цивілізаціями.
Перські сади
Об'єкт охоплює 9 садів з різних провінцій Ірану: Пасаргадскій Персидський сад в Пасаргадах, парк навколо Чехель Сотун в Ісфахані, сад Фін в Кашане, сад в Ширазі, сад Шазде в Махане, сад Долатабаді в Йезде, сад Аббасабад в Мазандаране, сад Акбарі в південній провінції Хорасан і сад Пахлеванпур.
Ідея та традиції в оформленні Перських садів широко поширилися на території інших країн: від Персії до Індії та навіть далі.
Архітектура Перських садів сильно залежить від погодних умов регіону. Наприклад, суха спека Ірану робить тут воду важливим декоративним елементом. Крім того, архітектор зазвичай прагне пов'язати приміщення з природою через об'єднання навколишнього саду з внутрішнім двором. Дизайнери часто розміщують архітектурні елементи, наприклад, арки, між зовнішніми та внутрішніми зонами, щоб "стерти" поділ між ними.
Місто Бам та його культурний ландшафт
Древнє іранське місто Арг-е Бам, найбільша у світі конструкція з необпаленої глини, розташоване на території сучасного міста Бам, в провінції Керман, на південній околиці Іранського нагір'я. Розквіт цитаделі припав на VII-XI століття, адже місто Бам знаходилося на перетині важливих торговельних шляхів і було відоме завдяки виробництву шовкових і бавовняних виробів.
26 грудня 2003 року значна частина Цитаделі була зруйнована через землетрус разом з іншою частиною Бама та його околиць. Однак через кілька днів після землетрусу було оголошено, що Цитадель буде реконструйована такою, якою вона була. Після багатьох міжнародних зусиль і співпраці з відновлення Цитадель Бама, нарешті, повернулася в список ЮНЕСКО у 2013 році.
Бісотун
Бісотун — це місце археологічних розкопок, розташоване вздовж історичного торгового шляху в провінції Керманшах. Тут знаходяться руїни, що датуються від доісторичних часів до початку історії Стародавньої Персії. Основний пам'ятник цього археологічного об'єкта — знаменитий Бісотунський напис, зроблений в 521 році до н.е. царем Дарієм I Великим після того, як він завоював Перський трон.
Напис зроблено трьома мовами: еламській, вавілонській та давньоперській.
Гонбад-е-Габус
Гонбад-е-Габус — це дивовижна вежа-гробниця, приголомшливий монумент на честь знаменитого принца, поета, вченого, генерала і покровителя мистецтв Габуса. Він правив на території північного Ірану на рубежі XI століття. Вежа висотою 55 метрів була збудована в 1006 році, за шість років до того, як Габус був убитий найманим вбивцею.
Ханегем та святилища шейха Сафі ад-Діна в Ардабіль
Ханегем та святилища шейха Сафі ад-Діна в Ардабіль були побудовані на початку XVI століття, а в кінці 18-го століття реконструйовані. Конструкції збудовані відповідно традиційним канонам Ісламської архітектури та налічують мечеть, бібліотеку, лікарню, школу, мавзолей та ін.
Мечеть Джамі в Ісфахані
Мечеть Джамі в Ісфахані є однією з найбільших мечетей Ірану. Мечеть Джамі є результатом постійного будівництва, доповнень та реконструкцій, починаючи з 771 року та аж до кінця XX століття. Вперше вона була побудована в VIII столітті, проте згоріла та після численних реконструкцій була знову відновлена в XI столітті. В кінцевому підсумку зали будівлі оздоблені у різних архітектурних стилях, тому мечеть можна вважати прикладом стислої історії іранської архітектури, культури та стилю життя.
Площа Мейдан-Імам в місті Ісфахан
Площа Нах'ш-е Джахан, відома як площа Мейдан-Імам, розташована в центрі міста Ісфахан. Нах'ш-е Джахан була побудована в 1598 році, коли шейх Аббас вирішив перенести столицю з Казвін в Ісфахан, і стала головною локацією, де люди зустрічалися з Шейхом.
Пасаргади
Стародавнє місто Пасаргади було першою столицею імперії Ахеменідів. Почав будівництво столиці, яка згодом стала його останнім притулком, почав перський цар Кір Великий (559-530 до н.е.). Сьогодні це місце для археологічних розкопок і один з іранських об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Кіром захоплюються більше як визволителем, а не завойовником його величезної імперії, завдяки його повазі прав людини та гуманному поводженню з тими, ким він керував.
Персеполь
Наймогутніший пам'ятник провінції Фарс, який дійсно свідчить про славу та велич Ірану, це, безсумнівно, Персеполь і його ландшафти. Це стародавнє місто розташоване в 70 км на північний схід від Шираза, в провінції Фарс біля підніжжя Кух-і-Рахмат (гори Милосердя) в долині Мерв-Дашті.
Фарс став великою державою в V столітті до н.е., в цей же період виник і Персеполь. Було доведено, що Персеполь був побудований за наказом царя Дарія I Великого. Джерелами натхнення для створення тераси та основних палаців Персеполя послужили споруди Месопотамії 518-516 рр. до н.е. Будівництво Персеполя тривало і під час правління сина Дарія царя Ксеркса Великого.
Історична система іригації в Шуштарі
Шуштарі — стародавнє місто розташоване в 92 кілометрах від Ахваз, центру провінції Хузестан. В епоху правління династії Сасанідів це місто-острів на річці Карун виконувало функції сезонної столиці. Однак історію цього шедевра творчого генія та цивільного інженерного будівництва можна простежити з часу правління царя Дарія Великого в V столітті до н.е.
Варто відзначити, що гідравлічна система Шуштарі вважалася дивом Світу не тільки самими персами, а й арабськими мусульманами на піку їх цивілізації.
Мавзолей Солтані
Мавзолей Солтані (з могилою Султана Мухаммеда) був сконструйований і побудований в XIV столітті в Монголії. Пізніше основна структура була сильно пошкоджена і реконструйована вже під час царювання Шейха Абаса. Сьогодні мавзолей розташований в місті Солтані, в провінції Зенджан, на заході Ірану.
Купол Солтані можна вважати найстарішим перським використанням подвійного купола.
Споруди історичного базару в Табрізі
Історичний базар в Табрізі, що знаходиться в провінції Східний Азербайджан на північному заході країни, чудово взображає традиційну, комерційну та культурну системи Ірану. Базар в Табрізі був одним з найважливіших центрів Ірану з комерційної точки зори, зокрема коли Табриз став столицею Ірану за часів правління Сафавідскіх монархів в XIII столітті. Завдяки розширенню Османської влади базар розвивався до кінця XVIII століття.
Стародавнє місто Техте-Солейман
Археологічний комплекс Техте-Солейман розташований у природній високогірній місцевості, в провінції Західний Азербайджан, в гірському районі, приблизно в 750 км від Тегерана.
Техте-Солейман, що також об'єднує основні архітектурні елементи Ірану, було побудоване Сасанідамі та натхненне навколишньою природою. Архітектура Техте-Солейман вплинула на розвиток не тільки Ісламської архітектури, а й також на розвиток архітектури в інших культурах.
Чога-Занбіль
Чога-Занбіль — перший іранський об'єкт, включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1979 році. Стародавнє місто Чога-Занбіль було побудовано близько 1250 року до нашої ери царем Унташ-Напіріша в старовинному Еламському комплексі (сьогодні це іранська провінція Хузестан) на честь великого Бога Ішушінака.
Читайте також: 30 нових об'єктів спадщини ЮНЕСКО