Індустріальна естетика як жест стійкості: Дмитро Зазимко представив об’єкт «Tavr» 1.0

В основі об’єкта — арматура, яка виступає не лише конструктивним елементом, а й ключовим образом. Вона стає метафорою внутрішнього каркаса — тієї сили, що дозволяє зберігати цілісність навіть у момент руйнування. Форма об’єкта формувалася поступово — через пошук рівноваги між матеріалом, змістом і відчуттям.

Матеріал як сенс

Композиція поєднує гіпсову стелу, металеву основу та свічку з бджолиного воску. Контраст холодних індустріальних матеріалів і живої стихії вогню створює напружену, але водночас гармонійну взаємодію.

У цьому зіткненні «Tavr» 1.0 працює як метафора індустріального середовища сьогодення — простору, де жорсткість і функціональність не виключають можливості тепла, світла і внутрішньої м’якості.

Масштаб і інтимність

Об’єкт має камерний формат: гіпсова стела розміром 5×5×15 см, металева підставка 5×12 см та свічка діаметром 1,6 см і висотою 20 см. Водночас його зміст виходить за межі декоративності — це рефлексія про крихкість, стійкість і пошук внутрішньої рівноваги.

Контекст практики

Дмитро Зазимко працює в сучасному мистецтві з 2016 року, досліджуючи взаємодію матеріалу, фактури та візуальної ілюзії. Його роботи були представлені в Україні та за кордоном — зокрема у Празі, Відні та Греції — а також відзначені на міжнародних конкурсах і опубліковані у профільних виданнях, включно з альманахом WE CONTEMPORARY (Serradifalco Editore). У своїй практиці художник поєднує класичний живопис із сучасними інструментами, зокрема доповненою реальністю, розширюючи досвід взаємодії глядача з мистецтвом.

«Tavr» 1.0 відкриває серію робіт, у яких індустріальна естетика переосмислюється через мову об’єкта та світла — як спосіб говорити про стійкість у часи змін.