Гігантське гніздо та оберемок квітів у Кришталевому палаці Мадрида від Петріта Халілая

Одна з найкрасивіших будівель мадридського парку Ретіро, частина музею Reina Sofía, нині вся у квітах, гніздах та годівницях. «Місце, де живе любов», — невимушено називає палац сам Халілай.

Будинок, нація, любов та культурна самобутність — теми, які художник традиційно висвітлює у своїх роботах. Цього ж разу він черпав натхнення у ритуалі залицяння між птахами та шлюбних іграх між пернатими. Так, основою архітектурної частини інсталяції стали досить складні конструкції з гілок (гнізд), що потім було декоровано квітами: гігантський цвіт вишні, маку, гвоздики та лілії, виконаний зі сталевого каркаса та полотна, розмальованого вручну. Допомагав Халілаю з розписом його колега Альваро Урбано.

Обравши для інсталяції флору та фауну, Халілаю вдалося об'єднати інтер'єр палацу з екстер'єром, а щоб наповнити простір справжніми птахами, там були встановлені годівниці. Таким чином найулюбленіші персонажі митця стали не лише натхненням для автора, а й учасниками всієї інсталяції. Зауважимо, що Халілай часто працює з птахами: для нього вони символізують порушення кордонів, що панують нині між суб'єктом та об'єктом, культурою та природою.

Біла ворона — метафорична фігура, яка час від часу з'являється у палаці. За задумом, вона — символ людських умовностей та неможливості показати почуття на публіці. Бути «білою вороною» для художника майже природно, підкреслює Халілай.

Петріт Халілай — уродженець республіки Косово, який створює твори, тісно пов'язані з власною біографією, історією батьківщини останніх десятиріч та наслідками політичної й культурної напруженості в регіоні. Саме спогади дитинства, занурені в драму війни, та життя біженців, зображуються у його мистецтві.