Документальна акварель: яким був світ до появи фотографії

Кілька акварельних картин на побутову тематику, що були написані до 1900 року, а нині надійно зберігаються британською благодійною організацією Watercolour World

HIS

18-11-2019 10:48

До появи камер люди покладалися на інші засоби вираження побаченого, і найчастіше це були картини. Масло на полотні було популярним вибором того часу через його яскраву палітру та довговічність. Але починаючи з 18-го століття багато європейських художників — як професіонали, так і аматори — стали віддавати перевагу акварелі, особливо ті, хто малював на вулиці. Матеріали, необхідні для малювання аквареллю, можна легко переносити в компактному футлярі. Крім того, акварельний пігмент настільки тонкий і прозорий, що дозволяє максимально точно передавати ефекти погоди, з чим олійна фарба справляється трохи складніше. Єдиним недоліком акварелі є її недовговічність.

«У світі збереглося набагато більше акварельних картин, ніж картин, написаних олією. І більшість з них написані любителями, а не професійними художниками», — ділиться британська благодійна організація Watercolour World, яка займається збором і цифруванням акварельних творів, написаних до 1900 року.

У багатьох випадках такі твори створювалися для особистої галереї художника або для того, щоб поділиться своїми емоціями від подорожі з сім'єю або друзями.

«Картини аквареллю — це тендітні документи, що дуже залежать від сонячного світла, змін температури та вологості. З цих причин старі акварельні картини надійно зберігаються в архівах, тому й сховані від людських очей, а в результаті обділені громадською увагою, на яку вони заслуговують. Їх ігнорують і недооцінюють, а іноді навіть втрачають і знищують».

У величезній колекції Watercolour World зібрані твори, які можна розглядати як історичні замітки. Бойові сцени або картини політичних подій не малювалися з натури, вони часто писалися трохи пізніше, по пам'яті або з використанням начерків та описів. Але типові сцени з повсякденного життя, наприклад, пейзажі або вуличні сцени, мають прив'язку до конкретного часу, місця і людини, який візуалізував побачене.

Венеція, 1866 рік. Художник William Callow