Що трапилося з музами Енді Воргола?
HIS
«У 1960-х роках одна людина зачарувала мене більше, ніж будь-хто, кого я коли-небудь знав», — писав Енді Воргол у своїй автобіографії From A to B and Back Again 1977 року видання. «І захоплення, яке я відчув, ймовірно, було дуже близьким до певного виду любові». Але Воргол ніколи не називав імені цієї музи, ходив коло та навколо у своїх описах, але суті не казав. Хоча всі знали, що мова йде про американську актрису і світську левицю Еді Седжвік. Після неї були Ніко, Кенді та ін. Може й саме тому в мемуарах Енді відчувається якась невизначеність. Музи змінювалися, а художник реагував на це по-своєму. Він швидко створював зі своїх фаворитів суперзірок і так само швидко залишав їх на узбіччі. Ми ж вирішили згадати та дізнатися, як склалася доля головних муз Енді Воргола в їх подальшому, самостійному житті, починаючи від перших моделей і закінчуючи знаменитим секс-символом гей-культури.
Донйєл Луна, перша у світі темношкіра супермодель
Вона ніколи не досягла статусу суперзірки, але була однією з найкращих моделей Воргола. Донйєл Луна – перша темношкіра модель, що з’явилася на обкладинці Vogue, яку створив Девід Бейлін у 1966 році.
Стаття в журналі Time, опублікована 1 квітня 1966 року під назвою «Рік Луни», описує модель як «нове небесне тіло, що завдяки дивовижній сингулярності обіцяє залишатися на висоті ще багато сезонів». Донйєл Луна, як вона сама себе називала, безумовно, була найгарячішою моделлю тих років. Народжена під ім’ям Пеґґі Енн Фрімен, дівчина покинула свій дім у віці 20 років, після того як мати застрелила її батька з метою самозахисту (зі слів самої Луни, її мати була корінною мексиканкою, а батько – єгиптянином).
Луні всього 20, вона родом з Детройту, її неможливо не помітити, коли читаєш Harper’s Bazaar, Paris Match, британські, французькі чи американські видання Vogue». Донйєл багато разів з’являлася на відомих ворголівських плівках Screen Test, а у 1965 році знялася у фільмі Camp та в рідкісній короткометражці Воргола Snow White 1967 року. Та тривало таке зіркове життя не довго.
Вже у 1970-х роках модельна кар’єра Луни почала стрімко розвалюватися по причині пристрасті до наркотиків, ексцентричної поведінки та тяжкого характеру. Донйєл Луна померла у віці 33-х років від передозування героїном.
Малий Джо, ворголівський секс-символ
Малий Джо провів багато часу з Ворголом і став одним із головних символів підпільної спільноти ЛГБТ у 1970-х – 1980-х роках. Саме Малий Джо позував для обкладинки альбому Rolling Stones “Sticky Fingers”.
Модель і актор, він знімався у кількох фільмах Воргола (наприклад, Lonesome Cowboys та Trash).
Трохи втомившись від модельного та акторського бізнесу, у 2009 Джо Даллєсандро вирішив виконувати обов'язки менеджера житлового будинку у Лос-Анджелесі.
Пет Аст, одна з перших моделей plus-size
Пет точно не отримала тієї слави, на яку заслуговувала як близька подруга Воргола та перша модель plus-size дизайнера Халстона, яку він випустив на подіум в 1970-х роках.
Пет Аст виросла у традиційній єврейській родині в Брукліні. Її тато виконував комедійні скетчі у Catskills, а сама Пет працювала клерком на фабриці коробок. Тоді вона і зустрілася із Ворголом - клієнтом, що змінив її життя.
Енді почав знімати Пет у своїх картинах, і саме ці ролі привернули до неї увагу дизайнера Хелстона. В часи, коли ніхто не працював з моделями plus-size, Пет Аст виходила на подіум разом зі звичайними моделями, обраними за тодішніми стандартами краси.
Після цього Пет переїхала у Голлівуд, де знімалася у фільмах категорії «Б». «Головне, що я можу змусити вас посміхнутися», – сказала одного разу Пет. – Сподіваюся, люди мене люблять». Модель і акторка Пет Аст померла у Каліфорнії у 2001 році.
Маріо Монтез, тато (чи мати) всіх сучасних трансгендерів
Впродовж двох років королева трансів Маріо Монтез з’явилася(вся) в більше ніж 12 фільмах Воргола, в тому числі у відомому «Дівчата Челсі» (1966).
Маріо був народжений у Понсі, Пуерто-Ріко, але ще в дитинстві разом із сімєю перебрався до Штатів. Ріс Маріо у Східному Гарлемі. Своє сценічне ім’я (звали актора інакше) він переробив з імені голлівудської акторки 1940-х років Марії Монтез, на яку, вдягнувши перуку, ставав схожим.
У 1977 році Маріо покинув Нью-Йорк і переїхав у Флориду, де до кінця життя працював клерком.
International Velvet (ще одна Еді Седжвік)
З першого погляду можна і не помітити, що ця дівчина – не Еді Седжвик, а дуже схожа на неї Сюзан Боттомлі, відома також як International Velvet. У 16 років вона перебралася з рідного Бостону до Нью-Йорка, де й познайомилася з Ворголом, що покохав її «лялькові оченята».
Сюзан швидко влилася в команду художника, який був в захваті від нової фаворитки. Боттомлі знялася у фільмах Воргола Since, Superboy, Chelsea Girls та навіть Midnight Cowboy (1969). Сюзан і сьогодні жива та здорова. Наразі вона мешкає на Гавайях.
Віва, піонерка п0рно-шику
На жаль так сталося, що Віву вже багато років найчастіше згадують у контексті стрілянини у Воргола. Саме Віва розмовляла з Енді, коли в того цілилася Валерія Соланас. Але перед тим, як Воргол перетворив цю дівчину на Віву, її звали Джанет Сюзан Мері Гоффман. Вона була дочкою люблячих батьків-католиків і все дитинство чекала, коли нарешті зможе вирватися від них на свободу.
Вона знялася в різних фільмах художника. Наприклад, в класичному андеграундному Ciao! Manhattan 1972 року. Найбільш спірною роллю Віви стане зйомка у стрічці Blue Movie, що була створена в часи, більш відомі як Golden Age of Porn. Саме тоді її назвали винахідницею так званого «порно-шику». Копії стрічки було заарештовано поліцією Нью-Йорка за непристойність.
Віва жила богемним життям, тому мала чимало боргів (мешкала у готелі Chelsea та не сплачувала ренту впродовж двох років), за що її неодноразово викликали до Housing Court. Коли Енді повернувся з лікарні, він вирішив звинуватити Віву в тому, що вона шпигувала за його офісом та його матір’ю. Після цього акторка більше не контактувала з родиною Воргол. Пізніше у 1972 році Віва знялася у фільмі Вуді Аллена «Зіграй це знову, Сем» (Play it again, Sam) у ролі Дженніфер. Сьогодні вона живе та пише картини в Палм-Спрінгс, штат Каліфорнія.
Ерік Емерсон, глянцевий хлопчик рок-н-ролу
Емерсон – хлопчина з Нью-Джерсі, що виріс на класичному балеті, але хотів робити щось експериментальне. З часом Ерік став добрим другом Деббі Гаррі та Лу Ріда, і врешті-решт зустрівся із Ворголом, який одразу запропонував хлопцеві стати своєю музою та знятися у картині. Так Емерсон опинився на зйомках фільму Lonesome Cowboy.
Ерік був одним з найексцентричніших учасників ворголівської Factory. Також Емерсон був відомим за участю у музичному гурті The Magic Tramps. На жаль, Еріка було знайдено мертвим при загадкових обставинах поруч з його велосипедом в Манхеттені ще у 1975 році. До сьогодні жодної людини по цій справі не затримано і не звинувачено.
Читайте також: Любовь к ботанике и фарфору: о творчестве и бизнесе украинского скульптора в США.
-
Офіс для нью-йоркської кіностудії від бюро Civilian
-
Nudo: меблі з каменю від Келлі Вестлер
-
Глен Мартін Тейлор та відновлена ним кераміка
-
Monument House: кольоровий модернізм у каліфорнійській пустелі
Архітектура -
У США випустили монету на честь острова Зміїний
- Ищу идею Bay View – новий надсучасний кампус Google Технологічна компанія Google запросила студії Heatherwick studio та Bjarke Ingels Group розробити новий кампус Bay View та штаб-квартиру в Маунтін-В'ю, штат Каліфорнія. Дизайн перших індивідуальних офісних будівель Google повинен був фізично показувати характерний підхід компанії до роботи. Життєдіяльність кампусу відбувається завдяки самостійно генерованій електроенергії, а будівля серед інших відрізняється позитивним водопостачанням та найбільшою геотермальною установкою у Північній Америці.
- Ищу идею Anonymous Women: фотопроєкт невиразних, проте яскравих жінок Щодень фотографи з усього світу шукають нові способи розповісти унікальні візуальні історії або зловити в кадр те, чого інші не помічають. Фотографиня Петті Керролл вже багато років досліджує американську культуру, тему будинку та місця жінки в ньому. З новими світлинами з серії «Anonymous Women» («Анонімні жінки»), яку жінка постійно поповнює, ми хочемо сьогодні вас познайомити.
-
Історія будинку з картини «Американська готика»
- Ищу идею Лимонний сад поміж будівельного риштування: унікальна інсталяція у середмісті Нью-Йорку На ділянці між Дев'ятою та Десятою авеню, обмеженою вулицями West 31st та West 33rd, Нью-Йорк, розгорнулося активне будівництво. Нині там будують Manhattan West — новий комплекс площею близько 500 тисяч кв. метрів, що символізує оновлення західної частини Манхеттену. Зазвичай, будівництво — процес, що викликає швидше відразу, аніж захват містян, проте не цього разу. Разом з будівельним риштуванням забудовник встановив інсталяцію, де металеві конструкції маскуються лимонними деревами, а замість пилу від будівельних матеріалів, прохожі відчувають цитрусовий аромат.
-
PRO DECO 2021: в Киеве состоялась международная дизайн-конференция