Живописна самоізоляція

Едвард Хоппер (Edward Hopper, 1882 — 1967 Нью-Йорк, США) — американський художник, якого називають «поетом епохи» та «похмурим соцреалістом». Хоппер з дитинства любив малювати, і батьки підтримували його бажання стати художником. Він здобув освіту в Нью-Йоркській школі графіки та в Нью-Йоркській художній школі. Успіх до художника прийшов ще за життя: вже у 30-х роках минулого століття ім'я Хоппера стало майже символом американського живопису. Наперекір популярності авангардних течій в живописі, Хоппер завжди залишався вірним реалізму. Художник багато подорожував, черпаючи натхнення на порожніх автострадах та на вулицях різних міст.

Особливості творчості художника Едварда Хоппера: він винайшов свій власний особливий жанр — «портрет будинку», на його полотнах часто з'являються самотньо стоять будівлі (пізніше цей прийом стали використовувати в кінематографі). Хоппер часто пише пустельні, нібито позбавлені життя міські пейзажі. А сюжети, в яких з'являються люди, здаються крадькома підглянутими.

У його сценах з міського життя майже завжди присутні самотні розчаровані персонажі, які передають відчуття безвихідної відчуженості та апатії

 

Полотна Хоппера, навіть ті, на яких на перший погляд абсолютно нічого не відбувається, об'єднує одна дивовижна особливість: всі вони без винятку розповідають глядачеві історію. Причому кожному — своє, і кожен раз нову.
 

Джерела: www.edwardhopper.net, artchive.ru