Супрематизм як досвід: архітектура, дизайн і аромат у проєкті Дмитра Антонюка

Головною темою стала ідея супрематизму як методу роботи з формою, простором і абстракцією. Учасники події представили власні інтерпретації цієї художньої мови на перетині архітектури, предметного дизайну та olfactory art — мистецтва, що працює з ароматом як художнім медіумом. Таке поєднання дисциплін дозволило розглянути супрематизм не лише як візуальну систему, а як комплексний культурний код, здатний транслюватися у різні сфери сучасної творчості.

Особливий акцент події було зроблено на постаті Казимира Малевича як автора нової просторової парадигми модернізму. Через еволюцію його творчості — від раннього живопису до радикальної абстракції супрематизму — учасники досліджували трансформацію художньої мови, яка сформувала нові принципи роботи з формою і простором у ХХ столітті.

Дмитро Антонюк представив аудиторії маловідомі факти з життя митця, показав його автопортрети та нагадав про період викладацької діяльності Малевича в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Український контекст авангарду став одним із ключових акцентів події: проєкт прагне повернути українську культурну територію до ширшої міжнародної розмови про модернізм і його спадщину.

Одним із найяскравіших елементів події став перформанс-трансформація, у якому художній об’єкт переходив у форму одягу і знову повертався до мистецького об’єкта. Його реалізував фешн-дизайнер Федір Возіанов (бренд Vozianov), який працює з одягом як із мовою комунікації та інструментом формування образу людини.

У перформансі три супрематичні символи — «Чорний квадрат», «Чорне коло» та «Чорний хрест» — стали костюмами для танцівниці. Через contemporary-пластику вона відтворила кожну форму у русі, перетворивши геометричну абстракцію на жест і тілесний досвід.

Окрему увагу учасники приділили менш відомому аспекту творчості Малевича — його роботі з предметним дизайном. Зокрема, було згадано створений художником на початку ХХ століття флакон для парфумерної компанії Брокар. Цей об’єкт, розроблений приблизно у 1908–1910 роках, став одним із ранніх прикладів індустріального дизайну в його практиці.

Саме тому важливою частиною події стала презентація серії з семи авторських ароматів, створених парфумером Євгеном Лазарчуком (OLF Factory Art). Кожен аромат став окремим символічним розділом біографії Малевича:
Народження, Хрещення, Земля, Життя, Холст, Чорний, Безсмертя.

Ця ароматична композиція пропонує пережити творчий шлях митця через чуттєвий досвід — від тілесної первинності до абстракції, чистоти форми і символічної безкінечності.

До реалізації проєкту долучилися архітекторка Валерія Данилюк та студенти НАОМА. Хореографію перформансу створила Катерина Курман, музичну режисуру — Даша Шинкарук. Візуальну документацію події здійснив фотограф Олесь Бадьо.

Проєкт реалізовано за підтримки Благодійного фонду імені Ніни Чмутіної. Співорганізаторами виступили Національна спілка архітекторів України та Ольга Терефєєва.

Подія стала прикладом того, як історична художня система може бути переосмислена через сучасні практики. Супрематизм постає тут не лише як сторінка історії авангарду, а як відкрита інтелектуальна модель — мова, що й сьогодні здатна формувати нові ідеї у культурі, архітектурі та дизайні.

Фото: Олесь Бадьо