Still Joy — From Ukraine into the World: український проєкт на Венеційській бієнале 2026

Виставка об’єднує українських та міжнародних художників, які працюють із темою радості — не як абстрактного стану, а як крихкої, але необхідної сили, що набуває особливого значення в умовах війни. Відправною точкою експозиції стали свідчення, зібрані українськими сторітелерами, серед яких Гліб Стрижко — морський піхотинець, ветеран і колишній військовополонений. Ці історії формують емоційний і смисловий каркас проєкту.

Серед учасників виставки — Катерина Алійник, Пйотр Армяновський, Janet Cardiff та George Bures Miller, Julian Charrière, Tacita Dean, Ryan Gander, Gabrielle Goliath, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Роман Хімей та Ярема Малашчук, а також інші митці з України та світу.

Ashfika Rahman, Than Para — No Land Without Us; 2025-ongoing. Installation view, Still Joy, PinchukArtCentre at Palazzo Contarini Polignac, Venice Biennale, 2026. Photo: Ilona Demchenko.

Експозиція відкривається відеоінсталяцією дуету Малашчук і Хімей, що документує рейв-культуру Києва до і під час повномасштабної війни. Поруч — живопис Катерини Алійник і відеоесе Пйотра Армяновського, присвячене Маріуполю, де реальність війни переплітається зі снами міста.

Окремий простір займає нова site-specific інсталяція Симони Пост, яка трансформує інтер’єр палаццо за допомогою ефемерної «архітектури» з цукерок — тимчасового середовища, що апелює до дитячого досвіду радості.

Ashfika Rahman, Than Para — No Land Without Us; 2025-ongoing. Installation view, Still Joy, Palazzo Contarini Polignac, Venice Biennale, 2026. Photo: Ilona Demchenko.

Подальша частина виставки працює з темами втрати, пам’яті та переміщення. Лауреатки Future Generation Art Prize — Ашфіка Рахман і Жанна Кадирова — через свої роботи осмислюють досвід вимушеної міграції. Інсталяція Рахман із храмових дзвонів, підвішених на золотих нитках, вступає у діалог із роботою Кадирової, де рослини, врятовані з пошкоджених будівель, стають метафорою «переселенців», що потребують догляду та відновлення.

Ashfika Rahman, Than Para - No Land Without Us, 2025-ongoing. Installation view, Joy, PinchukArtCentre, Kyiv, 2026. Photo: © Ela Bialkowska, OKNO Studio.

Особисті історії та інтимні переживання представлені у відеороботах Габріель Голіаф, які документують досвід українських військових і цивільних з ЛГБТКІА+ спільноти. Тема пам’яті й любові розгортається у фільмі Тасіти Дін If I Were in the Adlon (2025), де з’являються Борис Михайлов та Віта Михайлова, а також в інсталяції Кардіфф і Міллера Conversations with My Mother, де телефонні розмови стають способом зв’язку з тими, кого вже немає поруч.

Alevtina Kakhidze, Joy, 2026. Installation view, Joy, PinchukArtCentre, Kyiv, 2026. Photo: © Ela Bialkowska, OKNO Studio.

У роботах Нікіти Кадана, Алевтини Кахідзе, Альваро Урбано, Олексія Сая та інших художників простежується тема сліду, який залишає людина — в ландшафті, тілі та пам’яті. Від фотографій сакури, створених Тасітою Дін, до металевої гілки калини Урбано — ці образи фіксують крихкість повсякденної радості та її залежність від обставин.

Roman Khimei & Yarema Malashchuk, Open World; 2025. Installation view, Joy, PinchukArtCentre, Kyiv, 2026. Photo: © Ela Bialkowska, OKNO Studio.

Виставка завершується масштабним рисунком Нікіти Кадана, що зображує сцену «тихого рейву» — простір, де тіло стає одночасно символом втрати і відновлення.

Проєкт Still Joy — From Ukraine into the World реагує на сучасний стан світу, виходячи з українського досвіду і водночас виходячи за його межі. Це виставка про вразливість і стійкість, у якій радість постає не як протилежність трагедії, а як форма її проживання.

Локація: Palazzo Contarini Polignac, Dorsoduro, Венеція
Дати: 9 травня — 1 серпня 2026
Години роботи: щодня з 10:00 до 18:00, крім понеділка

Проєкт ініційовано Фондом Віктора Пінчука та організовано PinchukArtCentre (Київ).
Куратори: Бйорн Гельдхоф, Олександра Погребняк.

Ryan Gander, Does anything last forever?, 2026. Installation view, Joy, PinchukArtCentre, Kyiv, 2026. Photo: © Ela Bialkowska, OKNO Studio.

Tacita Dean, Sakura (Mukogaoka Twins), 2025. Installation view, Joy, PinchukArtCentre, Kyiv, 2026. Photo: © Ela Bialkowska, OKNO Studio.

Piotr Armianovski, Me and Mariupol, 2017. Photo: © Sergey Illin.