Сахара: 20 фото та фактів про найсухішу пустелю світу

HIS

08-04-2019 20:08

Сахара – найспекотніша, найнебезпечніша та найчарівніша пустеля світу, що має свою власну Долину Смерті. Чи знали ви, що Сахара постійно змінює свою територіальну площу, то розширюючись, то звужуючись? А чи відомо вам, що місцеві підводні озера іноді «спливають» на поверхню, утворюючи мальовничі. Про це та багато іншого – у нашій сьогоднішній підбірці фотофактів.

Площа Сахари становить близько 8,6 млн. кв. км, що становить 30% площі всієї Африки. За своїми розмірами Сахара поступається лише Антарктичній пустелі.

Попри чималій площі та розміщенню на своїй території більше 10 держав, Сахара лишається незаселеною.

Піщані пустелі займають всього близько 25% поверхні Сахари. Велику її частину, близько 70%, покривають глинистий ґрунт і кам'янисті плато.

Щороку пустеля збільшується на 5-10 км в сторону півдня.

Сахара — найсонячніше та найсухіше місце на планеті. Друге місце після Сахари займає пустеля Атакама (Південна Америка).

Висушування Сахари почалося близько 5000 тисяч років тому і досягло свого максимуму близько 2000 років тому.

Наразі клімат Сахари — найспекотніший на Землі, проте мільйони років тому ця територія була сприятлива для життєдіяльності. Важко повірити, та у минулому місцеві жителі займалися землеробством та рибальством. Про це свідчать наскельні малюнки.

Повітря в Сахарі відоме перепадами своєї температури. Максимальна температура, що була офіційно зафіксована, досягла позначки +57,8 ° C. Проте, взимку вночі ґрунт Сахари промерзає, а в центральних гірських масивах температура може опускатися до -18 ° C.

Згідно з результатами досліджень, заснованих на аналізі геологічних вивчень, 6 тисяч років тому на території Сахари росли дерева і було чимало озер.

Вчені вважають, однією з основних причин осушення Сахари могла стати людина. Вважається, що екологічні зміни на цій території почали відбуватися після одомашнення тварин, що призвело до зменшення рослинного покриву. У свою чергу це призвело до збільшення альбедо — кількості сонячного світла, що відбивається від поверхні.

Під пісками Сахари залягають великі басейни підземних вод. Піщані дюни пустелі також зберігають значні запаси дощової води, яка просочується і виходить на пустельних схилах.

Середньорічна кількість опадів коливається від «дуже низького» в північній і південній частинах пустелі та майже до «нульового» в її центральній і східній частинах.

Центральні райони Сахари позбавлені опадів. Дощ тут можливий раз на кілька років. Щоправда, у північних районах майже щорічно короткочасно випадає сніг.

На 1 тис. кв. км пустелі в середньому зустрічається близько 150 видів рослин. Цей показник у 10 разів нижчий, ніж в Європі, та у 25 разів менше, ніж у вологих тропіках.

Тваринний світ Сахари нараховує близько 4 тисяч видів, більшість з яких безхребетні (комахи, черви). Ссавців в цій пустелі налічується лише 50 – 60 видів.

Місцевість Сахари також характеризується гарячими південними вітрами, відомими як «хамсин» і «самум». Це дуже сухі та сильні вітри, швидкість котрих сягає 50 метрів на секунду.

Щільність населення Сахари становить усього 0,4 людини на кв.км. Для порівняння: станом на кінець 2018 року середня щільність населення України — 74,3 особи на 1 кв. км.

Через пустелю пролягають дві автомагістралі, що беруть свій початок в Алжирі.

Сахара багата на родовища нафти, газу, золота та рідкісних металів. Наявність цих копалин пов'язано з докембрійським фундаментом, який утворився приблизно 500 мільйонів років тому.

Аж до середини XX століття торгівля між Західною і Північною Африкою здійснювалася по караванних шляхах. У мирний час перехід через Сахару і назад займав близько 1,5 року.