Повернення Либіді: як Київ може відновити свою приховану річку

Либідь як метафора історії

“Пригнічена, але нескорена” — саме так описує Либідь Олена Олійник. Закована в бетон, річка проходить крізь серце столиці, схована за парканами й забудовами. Водночас — це частина київської ідентичності та потужний ресурс для створення пішохідного екологічного коридору навколо історичного центру міста.

Що передбачає концепція?

• Відновлення русла й створення зеленого променаду з місцями відпочинку, амфітеатрами, веломаршрутами;
• Поєднання знакових локацій: Бабин Яр, парк КПІ, Зоопарк, Лиса гора, завод Городецького тощо;
• Виведення незаконної забудови з 25-метрової охоронної зони річки відповідно до українського законодавства;
• Формування простору для спілкування, прогулянок і нової міської культури.

Освіта + архітектура = урбаністична трансформація

Проєкт розроблявся протягом двох семестрів як навчальна робота студентів архітектурного факультету НАОМА. За підтримки Національної спілки архітекторів України концепція вже стала частиною дискусії щодо коригування Генплану Києва.

На презентації виступили провідні архітектори, урбаністи, науковці, а також депутатка Київради Вікторія Пташник, яка запропонувала винести обговорення до стін КМДА:

“Розвиток міста — це не про кількість будинків, а про якість середовища. Либідь — шанс зробити це правильно.”

Європейський Київ починається з малих річок

Либідь — це не лише про екологію чи інфраструктуру. Це — про цінності міста для людей. Як і в Утрехті, Вроцлаві чи Лейпцигу, малі річки можуть стати основою нової міської ідентичності.

Відновлення Либіді — це не просто архітектурний проєкт. Це — крок до людяного, зеленого і відкритого Києва.

Фото: Марія Гнілоскуренко