Офіс нового покоління у центрі Лондона: проєкт dMFK Architects і Norm Architects

Гуманістичний та етичний підхід ліг в основу всіх дизайнерських рішень, адже архітектори впевнені, що в центрі будь-якого проєкту має залишатися людина.

«Мова йде не тільки про створення просторів; мова йде про створення середовища, яке резонує з самою суттю того, що означають комфорт і добробут», — додає команда, підкреслюючи, що це можливо тільки при збереженні взаємозв'язку зі світом навколо.

Сучасне робоче середовище має пропонувати переваги, недоступні в домашньому офісі, але давати змогу робити робочі процеси гармонійною частиною повсякденного життя. В оформленні просторів (загальною площею 16 000 кв. метрів) бюро прагнули знайти необхідний баланс і рівновагу для того, щоб можна було зосередитися на роботі, але не забувати про дозвілля і турботу про себе. Наприклад, тренажерна зала, студія йоги та переговорні — приміщення, які зазвичай займають підвальні поверхи, тут наповнені природним світлом і виходять вікнами на зелені зони навколо.

Інтер'єри наповнені природними формами, відтінками та матеріалами, які здатні витримати випробування часом. Такий простір не лише стимулює до роботи завдяки продуманому функціоналу та ергономіці, а й лишається теплим і гостинним завдяки тактильності, світлу — і навіть звукам та ароматам.

На першому поверсі у вільному порядку розташовані місця для роботи, спілкування та відпочинку. Вони являють собою гнучкі зони, які можуть бути розмежовані дерев'яними перегородками в разі потреби. Довгий загальний стіл, що простягнувся через усю кімнату, призначений для спільної роботи та творчості. Адаптивність залишається ключовим вектором у дизайні всіх просторів.

Визнаючи, що формати роботи суттєво змінилися, автори Chancery House орієнтувалися на максимальне розмаїття форматів робочих місць. Яскрава зона кафе пропонує зробити паузу в насиченому ритмі робочих буднів. Колірна палітра ретельно підібрана з урахуванням відтінків і текстур навколишнього міського пейзажу.

Матеріали історичного фасаду, такі як червона цегла, піщаник і бетон, знаходять своє продовження в елементах інтер'єру, а використання нержавіючої сталі нагадує про "Срібні склепіння" — підземний ринок XIX століття, розташований прямо під будівлею. Однак глобально вибір палітри виходить за рамки вузької локації та говорить скоріше в цілому про міське середовище.

«Наша ідея полягала в тому, щоб створити простір, який не тільки б відображав міський характер, а й утілював його дух, віддавав би данину поваги контексту і локальній спільноті».

Фото: Jonas Bjerre-Poulsen & Jake Curtis

Стиліст: Emma Lynn Archer