Музей природничої історії в Китаї від американських архітекторів

HIS

05-07-2023 08:14

Цього року в Китаї відкрили чергову архітектурну пам'ятку — музей природної історії Ченду, що відображає спадщину та яскравий дух міста. Масив будівлі нагадує величні гірські форми Сичуані, історія формування яких визначала особливості цього регіону протягом століть. Над проєктом музею працювала американська студія Pelli Clarke & Partners разом місцевою студією CSWADI.

Грандіозний музей площею 50 000 кв. метрів задумували як центр культури та наукових досліджень у Ченду. Він має стати не просто атракціоном, але й відображати швидке зростання Ченду як центру сучасних технологій. Архітекторам вдалося майстерно сплести історичну культуру та контекст міста.

На облаштування музею вплинув навколишній пейзаж: будівля здіймається над землею та лаконічно "спускається" під неї, де кожен "скельний масив" служить окремим виставковим простором. Обрані матеріали символізують тектонічні плити, а для облицювання головного фасаду використали граніт місцевого виробництва.

Художній образ музею нагадує про знамениті гірські стежки Ченду (Шу Дао): засклений закільцьований простір витончено обвиває будівлю вздовж східного фасаду музею, з'єднуючи другий та третій рівні. Ця підвісна доріжка пропонує відвідувачам інтерактивну подорож — тут можна блукати серед скелетів динозаврів у натуральну величину.

Ландшафтний парк музею побудований на досвіді місцевих традиційних іригаційних систем — це складна система басейнів та притоків, які обрамляють будівлю. Різноманітні місцеві рослини створюють терасові градієнти, що нагадують історичний сільськогосподарський ландшафт: тут є Сад водно-болотних угідь, Бамбуковий сад, Сад водяних лілій і Сад сезонних рослин. Крім того, ландшафтні архітектори намагалися забезпечити тут відповідне середовище існування для диких тварин та комах-запилювачів.

Основою архітектурної концепції для авторів проєкту стала охорона довкілля: вони застосували усіх заходів з мінімізації впливу музею на навколишнє середовище та підвищення енергоефективності. Кожен аспект був ретельно продуманий: від вибору матеріалів та інтелектуальних джерел до управління відходами. Використання сталі замість бетону значно знизило вуглецевий слід, а граніт місцевого виробництва мінімізував транспортні витрати. Застосовувалися енергоефективні системи, включно з інтелектуальним керуванням світлодіодним освітленням і системою збору дощової води для непитних потреб. Передове програмне забезпечення стало вирішальним у проєктуванні та реалізації складної сталевої конструкції, забезпечивши точне позиціювання та ефективне будівництво. Музей чудово демонструє плавну інтеграцію передових технологій та архітектурного дизайну.