Між історією й сучасністю: станція Gare de Mons від Сантьяго Калатрави

Станція Gare de Mons, розташована вздовж залізничної лінії Париж—Брюссель, організована навколо приподнятої 165-метрової галереї, що ніби пливе над платформами, автобусними зупинками та міським рухом. Скляно-сталева конструкція, характерна для почерку Калатрави, створює враження легкості, хоча насправді є складною інженерною системою.

Під галереєю розташовані офіси, підземний паркінг і торгові площі — станція функціонує як багатошаровий міський вузол, що поєднує транспорт, роботу й відпочинок. Прозорі навіси продовжують дах галереї з обох боків, накриваючи сходи та ескалатори, а м’яке природне світло, яке проникає крізь скляні ліхтарі та світловий люк із дерев’яними опорами, створює майже сакральну атмосферу.

Внутрішній простір побудований навколо вигнутої ферми, яка задає ритм інтер’єру — у її плавних лініях легко впізнати «підпис» Калатрави. Скляні павільйони, вітрини магазинів і платформи вписані в цю динамічну структуру, нагадуючи організм, де все взаємопов’язано.

Деталі з дерева та вапняку додають тепла, контрастуючи з холодною сталлю та склом, і вносять людський масштаб у монументальний простір.

Окрім естетичного виміру, проєкт має і глибоке містобудівне значення. Станція стала мостом — буквально й метафорично — між історичним центром Монса та північним житловим районом, який раніше був відрізаний залізничними коліями. Завдяки новому хабу місто отримало не просто сучасну інфраструктуру, а й символ оновлення, відкритості й єднання.

Для Калатрави це ще одна «архітектура руху» — споруда, яка не лише приймає подорожніх, а й сама виглядає так, ніби перебуває в постійному русі.

Фото: Oliver Schuh / Palladium Photodesign