Мінімалізм без компромісів: заміський будинок House of Delight від YD Interior Studio

У сучасному інтер’єрному дизайні мінімалізм давно перестав означати лише порожні поверхні, нейтральні кольори та відсутність декору. Значно цікавішим стає питання, як створити простір, у якому за зовнішньою простотою стоять складні функціональні рішення, а архітектура не диктує спосіб життя, а підлаштовується під нього. Саме такий підхід став основою House of Delight — приватного будинку в Київській області, над яким працювали дизайнерки Євгенія Дубровська та Наталя Стуконог із YD Interior Studio.

Фото: Михайло Лукащук

Замовники — молода пара, яка працює у сфері бізнес-консалтингу. Разом із ними в будинку живуть двоє котів і собака. Від самого початку власники мали чітке уявлення про майбутній дім: мінімум візуального шуму, природні матеріали, функціональність і простір, у якому можна відпочити від інтенсивного робочого ритму.

«Будинок повністю відображає характер його власників — спокійних, інтелектуальних та етичних людей, які ухвалюють зважені рішення і тримають фокус на важливому. Наша співпраця стала рідкісним випадком, коли проєкт втілений в життя саме таким, яким він був задуманий, без найменших коректив», — розповідає дизайнерка Євгенія Дубровська.

Фото: Михайло Лукащук

Проєкт, який дочекався свого часу

Робота над House of Delight розпочалася у 2022 році. На той момент будинок існував лише у вигляді конструктивної коробки без вікон, а команда дизайнерів отримала можливість сформувати його внутрішній характер майже з нуля. Початкове планування виявилося достатньо вдалим, тому радикальних змін не потребувало. Натомість увагу зосередили на пропорціях, функціональному зонуванні та взаємозв’язках між приміщеннями. Утім, реалізацію довелося призупинити через початок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Лише у 2024 році власники повернулися до будівництва, вирішивши довести початковий задум до завершення. Ця пауза не змінила концепцію інтер’єру. Навпаки, проєкт зберіг свою актуальність завдяки рішенням, які із самого початку спиралися не на короткочасні тенденції, а на спосіб життя конкретної родини.

Вітальня, побудована навколо краєвиду

Перший поверх будинку об’єднує основні спільні простори. Центральне місце займає вітальня з каміном, великим модульним диваном та панорамними вікнами, що відкривають вид на ліс. Саме природне оточення стало одним із головних орієнтирів для роботи над інтер’єром. Замість того щоб конкурувати з краєвидом, дизайнери обрали стриману палітру й лаконічні архітектурні рішення, які дозволяють зовнішньому середовищу залишатися важливою частиною простору.

Фото: Михайло Лукащук

Композиція вітальні побудована на співвідношенні кількох виразних елементів: камінної зони з екраном проєктора, глибокого дивана, круглої ніші в стелі та нижнього маршу сходів. Кожен із них має власну геометрію, проте разом вони формують врівноважену архітектурну композицію. Масивні конструктивні елементи не обтяжують приміщення завдяки світлій палітрі, простим лініям і великій кількості природного освітлення. Вітальня задумана як місце для різних сценаріїв: від спокійного вечора біля каміна до перегляду фільмів або зустрічей із друзями. При цьому жодна з функцій не домінує візуально — усі вони інтегровані в загальний простір.

Фото: Михайло Лукащук

Кухня, у якій функція визначає форму

Кухня продовжує загальну архітектурну мову будинку. Її дизайн побудований на поєднанні світлого каменю, теплого дерева та чітких, але м’яких за сприйняттям геометричних форм. Головним функціональним елементом став острів, який одночасно слугує робочою поверхнею та місцем для повсякденного спілкування. Стримане оформлення дозволяє кухонній зоні залишатися частиною відкритого простору, не створюючи зайвих візуальних акцентів. Корпусні елементи й поверхні працюють як єдина композиція, у якій важливі пропорції, фактура матеріалів і зручність використання. Для кухонного острова та стільниць дизайнери обрали штучний камінь із дрібними вкрапленнями. Той самий матеріал використали в камінній зоні, підтримавши візуальний зв’язок між різними частинами першого поверху.

Фото: Михайло Лукащук

Дизайн із турботою про чотирилапих мешканців

Одна з найцікавіших деталей House of Delight прихована від першого погляду. Оскільки разом із власниками живуть двоє котів і собака, команда YD Interior Studio врахувала потреби тварин ще на етапі планування. На першому поверсі передбачили технічне приміщення з окремою душовою для миття лап собаки після прогулянок. Її розмістили на спеціальному підвищенні, щоб зробити щоденний догляд зручнішим.

Це невелике, але показове рішення демонструє принцип, за яким створювався весь будинок: функціональність не повинна ставати випадковим доповненням до красивого інтер’єру. У House of Delight вона закладена в саму архітектуру простору — від організації спільних зон до найменших побутових сценаріїв.

Фото: Михайло Лукащук

Приватність другого поверху

Якщо перший поверх орієнтований на спілкування та спільне дозвілля, то другий відведений під приватні приміщення. Тут розташована головна спальня з прохідним гардеробом і власним санвузлом. Його характер визначає раковина з натурального мармуру Daino Reale — матеріалу з виразним природним малюнком, який створює контраст зі стриманістю навколишніх поверхонь. Поруч облаштували гостьову кімнату із санвузлом, де поєднали ванну, душ і пральну зону. Така організація дозволяє максимально ефективно використовувати площу, не порушуючи загальної естетики будинку.

Фото: Михайло Лукащук

Ще одна гостьова кімната вирізняється архітектурною деталлю — входом, оформленим заокругленою стіною з дерев’яним оздобленням. Цей плавний перехід пом’якшує геометрію коридору та додає простору пластичності. Водночас він залишається частиною загальної мінімалістичної концепції, у якій виразність досягається не декором, а формою.

Фото: Михайло Лукащук

Теплий мінімалізм у деталях

Матеріальна палітра House of Delight побудована на поєднанні мікроцементу, дерева, штучного каменю, натурального мармуру та керамічної плитки. Мікроцемент на стінах створює спокійне тло для меблів та архітектурних об’ємів. Дерев’яні поверхні додають інтер’єру теплоти, а біла прямокутна плитка різних форматів у санвузлах формує стриману геометрію. Штучний камінь із дрібними вкрапленнями забезпечує візуальну єдність кухні та камінної зони, тоді як мармур Daino Reale в головному санвузлі стає одним із небагатьох виразних фактурних акцентів.

Фото: Михайло Лукащук

У проєкті немає прагнення приховати масштаб будинку чи повністю розчинити його архітектуру. Навпаки, дизайнери працюють із великими площинами та конструктивними об’ємами, врівноважуючи їх природним світлом, м’якими лініями й тактильними матеріалами. Завдяки цьому простір залишається лаконічним, але не холодним, мінімалістичним, але не позбавленим індивідуальності.

Фото: Михайло Лукащук

Коли інтер’єр відображає характер власників

House of Delight не намагається вразити складними декоративними прийомами або демонстративною розкішшю. Його головна якість — послідовність, із якою кожне рішення підпорядковане реальним потребам мешканців. Тут велика площа не означає надлишковості, а мінімалізм не вимагає відмови від комфорту. Навіть найменші функціональні деталі інтегровані в загальну архітектурну концепцію.

Фото: Михайло Лукащук

Особливого значення ця послідовність набуває з огляду на історію реалізації. Розпочатий у 2022 році та призупинений через війну, проєкт повернувся до життя через два роки, зберігши початкову ідею.

«Це інтер’єр про баланс між естетикою і функцією, архітектурою і природою, динамікою життя і тишею», — підсумовує дизайнерка Наталя Стуконог.

У House of Delight цей баланс проявляється не лише у виборі матеріалів або планувальних рішеннях. Передусім — у тому, наскільки точно будинок відповідає людям, для яких його створили.

Фото: Михайло Лукащук