Майстерність та естетика віртуальності: 10 випускників Академії дизайну в Ейндховені

Джерела натхнення, якими користуються студенти, часто непомітні: сюрреалізм, фольклор, інтуїція та фантоми. Однак вони перетворюються на проєкти, які схожі на казки, з монстрами, психоделікою, тлумаченням снів і відновленими доісторичними тваринами. Багато хто акцентує синтез технологій і ремесел, переробку матеріалів, а також дослідження космосу.

Меблі з книг Віллема Цвірса: Дизайнер Віллем Цвірс зібрав старі книги для свого проєкту та використовував їх для створення колекції меблів під назвою Transformed Remnants. До неї входять настільна лампа, приставний столик і книжкова полиця, виготовлені зі сторінок книг, зібраних у місцевих магазинах вживаних речей. За словами дизайнера, для виготовлення стелажа знадобилося кілька сотень томів, отриманих безкоштовно через дефекти, такі як відсутність сторінок.

Теслярські традиції в проєкті Бена ван Кеменаде: Бен ван Кеменаде вирішив використати досвід роботи в майстерні старого тесляра. Він побудував вітрину для виробів із старого дерева з майстерні, включаючи збережені навчальні моделі зі складних сполук деревини. Новий стовбур дерева сушиться внизу вітрини, що є необхідним процесом перед використанням деревини.

Марсіанські кросівки Нолана Ле Гоффа: Нолан Ле Гофф створив кросівки Red Comet, призначені для використання на Марсі. Його концепція передбачає, що взуття може реагувати на екологічні проблеми планети. Модель оснащена вантажами, щоб протидіяти впливу атмосфери Марса з низькою гравітацією, яка сильніша за гравітаційне тяжіння Землі. Продумана конструкція була призначена для імітації тих самих фізичних навантажень, які відчуває користувач, тренуючись на нашій планеті.

Симуляція моди в проекті Нільса Ніжана: Нільс Ніжан використовував генератор зображень зі штучним інтелектом, щоб вивчити поняття автентичності та бажаності у світі моди. Він обрав ключові слова — наприклад, Louis Vuitton, Lacoste і "сумка для взуття", обрані через їхню асоціацію з паризькою молодіжною модою. Потім дизайнер створив зображення за допомогою штучного інтелекту, які потім перетворив на 3D-моделі, надрукував і покрив глянцевою фарбою яскравих кольорів. Готові об'єкти демонструвалися на спеціальних полицях і подіумах, ніби вони були предметами розкоші. «Заміна стирає значення того, що автентично, а що ні. Ці матеріальні ілюзії досліджують поняття цінності, закладені у світі моди», — каже дизайнерка.

Ремесло і віртуальність Ральфа Глоудеманса: Технологія віртуальної реальності, що розвивається, як і раніше, залишається іграшкою великих технологій. Ральф Глоудеманс (Ralf Gloudemans) у своєму проєкті Mesh to Matter змінює ситуацію, коли людина в метавсесвіті є виключно споживачем. Він пропонує спосіб, за допомогою якого ми можемо самі розробляти продукти у віртуальному світі. Вміло комбінуючи наявне дизайнерське програмне забезпечення і технологію віртуальної реальності, він додає новий рівень: ремісничу майстерню. Однак віртуальні об'єкти в кінцевому підсумку матеріалізуються і опиняються в реальному світі.

Екологічний табурет з металу від Тіхо Віллемса: Тіхо Віллемс у своєму проєкті демонструє безмежні можливості металу та його екологічні переваги. Його табурет Dent By Dent показує нове використання матеріалу, зменшуючи його кількість. «Метал може набувати будь-якої форми за вашим бажанням. Я розглядаю його як жорсткий пластик, що витримує випробування часом і може бути легко перероблений, коли його службовий термін добігає кінця», — каже дизайнер.

Глиняна шафа на колесах Лукаса Гендрікса: Виготовлена з кераміки "Монстр-трак" Лукаса Гендрікса — це величезна шафа, що символізує "багаж", який ми носимо з собою. Обравши глину як матеріал і процес випалу цього великого предмета в печі, він свідомо йшов на ризик — після багаторазових спроб вихідна глиняна форма продовжувала руйнуватися. Однак зрештою все спрацювало, тріщини перестали утворюватися. Це асоціативний та іронічний проєкт, що викликає у пам'яті дорогоцінні карети.

Космос і дизайн у проєкті Леа Вюртман: Фотографії, зроблені космічним телескопом "Габбл", захопили уяву мільйонів людей. Леа Вюртман (Lea Wurthman) ставить питання, що ж ми бачимо насправді. Як з'явилися ці зображення і які технології для цього використовуються? За допомогою своєї інсталяції вона показує складний взаємозв'язок наукових знань (у даному випадку про космос) та інструментів, які перетворюють їх на доступну інформацію.

Батут як інструмент тімбілдингу від Міля Геверса: Міль Геверс придумав надувний будинок, в який можна потрапити сімома способами. Конструкцію встановили просто на вулиці, і всі охочі могли випробувати цей атракціон. Кольори у цьому проєкті використовуються для позначення різних особистостей і призначені для малювання персонажів у центрі структури. Для Геверса це відображає спосіб нашого існування як колективу, а не індивідуальності. «Коли ми стрибаємо разом, ми рухаємося під дією сили тяжіння, створюючи колективний досвід. Він створює простір, який знімає необхідність пояснень і дозволяє актові підстрибування разом взяти гору».

Садові меблі з переробленого каучуку: Переробка відходів залишається однією з найважливіших тем для випускників Академії. Елін ван Дейкман (Eline van Dijkman) обрала для своїх експериментів гуму. Вона взяла великі вирізи з листового матеріалу і розробила комплект садових меблів круглої форми. Попри індустріальну естетику, колекція має лаконічний вигляд і вражає своїми чіткими лініями. Вона співпрацювала з компанією DRI Rubber, яка переробляє каучук по всьому світу, і разом із нею досліджувала безвідходну економіку каучуку як можливість створювати інноваційні продукти.

Фото: Design Academy Eindhoven