Lynx — архітектура для дронів, туризму та порятунку в горах

Концепт розроблено для гірських регіонів України — Буковеля, Славського, Боржави, Бакоти — з потенціалом масштабування для Альп, Піренеїв та інших туристично активних гірських масивів світу.

Дроностанція як новий публічний об’єкт

Станції Lynx призначені для зберігання, зарядки, технічного обслуговування та керування дронами. Водночас вони задумуються Sanina Arch Club як туристичні магніти та багатофункціональні громадські простори. Залежно від потреб конкретної локації, у структурі станцій можуть з’являтися обсерваторія або планетарій, наукова лабораторія, інноваційна медіатека, оглядові майданчики чи навіть готельні модулі.

Розташовані у важкодоступних точках і об’єднані в єдину мережу, дроностанції здійснюватимуть моніторинг довкілля, підтримуватимуть екотуризм і братимуть участь у пошуково-рятувальних операціях. Сервісні дрони координуватимуть туристичну логістику, доставлятимуть воду, їжу та медичні засоби у високогірні зони маршрутів, а за потреби — долучатимуться до пошукових місій.

Окремий сценарій використання — пасажирські екскурсійні дрони. Вони відкривають новий формат гірського туризму, дозволяючи споглядати ландшафти з висоти пташиного польоту та формувати принципово інший досвід взаємодії з природою.

Цифрова екосистема Lynx

Проєкт передбачає інтеграцію з мобільним застосунком, через який туристи зможуть реєструватися для отримання сервісів дроностанції. Додаток Lynx надаватиме інформацію про маршрути, їх складність, погодні умови та рівень безпеки. У разі надзвичайної ситуації користувач зможе викликати допомогу, скориставшись кнопкою SOS.

Таким чином формується нова туристична інфраструктура — спільна для людей і дронів, де архітектура стає інтерфейсом між технологією та природним середовищем.

Як народилася ідея Lynx

Щороку в горах губляться тисячі туристів. Лише в українських Карпатах у 2024 році було проведено понад 500 пошуково-рятувальних операцій: врятовано 579 людей, 18 — загинули. Причинами зникнень найчастіше стають різкі зміни погоди, відсутність зв’язку або неправильна оцінка складності маршрутів.

Кожна така операція потребує значних ресурсів: участі десятків рятувальників, використання спецтехніки, собак і гелікоптерів. Пошуки іноді тривають кілька днів і можуть бути небезпечними для самих рятувальників.

Традиційні методи — піший обхід місцевості чи авіапошук — є повільними, дорогими та не завжди ефективними. Використання дронів радикально змінює цю логіку. Оснащені тепловізорами, вони здатні за лічені години обстежувати великі території, виявляючи людей навіть уночі або за умов поганої видимості. Дрони можуть передавати точні координати, скидати медикаменти, воду чи термоковдри, а також транслювати голосові інструкції.

Системне впровадження дронів у пошуково-рятувальні процеси потребує відповідної архітектурної інфраструктури. Саме з цього запиту й народився Lynx — як просторове рішення для майбутнього гірського туризму та безпеки.

Другим важливим чинником стала стрімка технологічна революція безпілотників, яка особливо прискорилася в Україні. Війна, як і завжди, стала каталізатором науково-технічного прогресу, і сьогодні країна є одним із центрів інновацій у сфері дронів. Водночас постає питання: якою буде цивільна роль цих технологій після війни?

«Ідея мережі дроностанцій з’явилася у мене ще в інституті під час вибору теми магістерської роботи. Тоді я обрала інший напрямок, але сам образ станції не зникав. Зараз я бачу, що час для Lynx настав: технології дозріли, існують повітряні маршрути й сотні професійних операторів. Варто мислити наперед і створювати майбутнє, у якому дрони служать порятунку та турботі про людей», — розповідає Аліна Саніна.

Архітектура: готичний футуризм у горах

Візуально Lynx — це готичний футуризм, у якому масивність бетону поєднується з крихкою легкістю скла. Просторова композиція вибудувана у формі концентричних кіл, що відсилають до архетипів давніх оборонних фортець. Зовнішня стіна сформована з ритмічних бетонних піків, силуети яких перегукуються з лініями гірських хребтів.

Матеріал оболонки — інноваційна суміш бетону та скла. У нижніх шарах домінує бетон, а ближче до верху зростає кількість скляних включень. Цей градієнт створює ефект переходу від щільної монолітності до напівпрозорої, майже ефемерної структури — ніби вершини розчиняються у хмарах.

Скляні мікрофрагменти заломлюють світло, формуючи кристалічне мерехтіння. Упродовж дня фасад постійно змінюється, реагуючи на рух сонця й хмар, і сприймається як жива поверхня.

Скляні вставки у верхній частині конструкції інтегровані з фотоелементами, що збирають сонячну енергію. Дах внутрішнього об’єму також вкритий сонячними панелями. Завдяки цьому станція може повністю забезпечувати себе енергією та заряджати дрони автономно.

Внутрішній простір Lynx — прозорий і панорамний, він візуально стирає межу між архітектурою та природою.

Гібридна структура та сценарії використання

Архітектура Lynx передбачає гнучкість і трансформацію. Залежно від контексту, станція може функціонувати як:

• обсерваторія або оглядовий майданчик у гірських районах,
• готель, ресторан або планетарій поблизу курортів,
• міні-аеропорт із вертолітним майданчиком у транспортних вузлах.

Бачення майбутнього

Lynx — це проєкт на перетині архітектури, екології, технологій і гуманізму. Він пропонує модель майбутнього, у якій дрони стають не лише інструментом, а частиною цілісної екосистеми безпеки, порятунку та турботи про людину.

Це символ переходу від оборони — до відновлення, від руйнування — до створення. Lynx формує новий типовий об’єкт гірського середовища — такий самий органічний, як притулок чи станція підйомника, але значно розумніший, мобільніший і людяніший.

Це візія, де технології зростають разом із природою, а інновації працюють на захист життя.