Катерина Ярова: архітектура як шлях до відновлення

Натхнення та боротьба з професійним вигоранням

Для Катерини Ярової архітектура завжди була більше, ніж просто професією – це засіб втілення ідей та бачення, що можуть впливати на життя людей. Вона зізнається, що момент реалізації власних задумів є найпотужнішим джерелом натхнення: 

«В архітектурній справі мене надихає момент реалізації моїх ідей та бачення».

Проте, як і багато її колег, Катерина стикається з професійним вигоранням, яке часто виникає через довготривалий процес втілення проєктів, що може займати від півроку до півтора року. Щоб подолати цей стан, вона змінила свій підхід до роботи, переносячи фокус з кінцевого результату на сам процес: 

«Для того, щоб побороти це, я зміщую свій фокус уваги з кінцевого результату на сам процес. Таким чином, я насолоджуюся самим шляхом проєкту – і це дуже надихає». Такий підхід дозволяє зберігати мотивацію та енергію протягом усього циклу роботи над проєктом, знаходячи радість у кожному його етапі.

 

 

Архітектура, що змінює світ

Катерина твердо переконана, що архітектура має силу змінювати світ на краще. Вона підкреслює людиноорієнтований характер цієї професії: 

«Архітектура – людиноорієнтована професія. Навіть в ергономіці ми привʼязуємося до людини як до одиниці виміру та як до споживача».

Сучасні тенденції в архітектурі все більше акцентують на залученні громад та місцевих жителів до процесу проєктування, що дозволяє створювати простори, максимально адаптовані до потреб спільноти.

«Залучення спільноти як потенційних користувачів не лише гарантує створення якісного простору, а й формує більш відповідальне ставлення людей до обʼєктів», – зазначає Катерина.

Такий підхід сприяє створенню стійких та функціональних просторів, які відображають цінності та потреби місцевих мешканців, сприяючи їхньому соціальному та культурному розвитку.

 

Популяризація технічних професій серед жінок

Особливу увагу Катерина приділяє популяризації технічних спеціальностей серед жінок. Її особистий досвід стигматизації та гендерних стереотипів підштовхнув до активної роботи в цьому напрямку. 

«В університеті я стикнулась з гендерними стереотипами від викладачів віком 50+. Нам, дівчатам, казали надто не напружуватись навчанням, все одно потім головне — вийти заміж», – ділиться вона.

Подібні упередження Катерина зустрічала і в професійному житті, зокрема на будівництві від виконробів. Щоб подолати ці перешкоди, вона працювала з психологом та виробила стійкість до критики: 

«Ти здобула якісну освіту, працюєш, самовдосконалюєшся та йдеш до своєї мети – чому викладач чи виконроб мають ставати твоєю перешкодою на шляху до мрії? Для жінки немає нічого неможливого у професії архітекторки».

Катерина активно бере участь у проєктах, спрямованих на підтримку та мотивування дівчат обирати технічні спеціальності. Наприклад, конференція STEM is FEM, орієнтована на школярок, допомагає молодим дівчатам ознайомитися з різними професіями та зрозуміти свої можливості в технічних галузях. Також вона підтримує ініціативи на кшталт харківської Дитячої школи архітектури, де діти мають змогу спробувати себе в ролі архітекторів та дизайнерів.

 

 

Вихід на міжнародний ринок та особливості роботи за кордоном

Студія IK-architects під керівництвом Катерини успішно вийшла на західні ринки, реалізуючи проєкти в США, Франції, Норвегії та Чехії. За словами Катерини, секрет успіху полягає у відданості справі та якості виконаної роботи: 

«Насправді секрету в нас немає. Якщо ти якісно робиш свою справу, увесь всесвіт тобі в цьому сприяє».

Перший закордонний проєкт з’явився завдяки нетворкінгу: колишній однокурсник, який працює в норвезькій компанії Predio, запросив команду IK-architects до співпраці над проєктом в Осло. Повномасштабне вторгнення росії в Україну також вплинуло на розширення міжнародної діяльності студії. 

 

 

«На початку повномасштабного вторгнення, 95% наших проєктів були на паузі, і ми вирішили писати всюди з пропозиціями співпраці. Зараз близько 40% проєктів IK-architects є закордонними», – розповідає Катерина.

Робота в різних країнах має свої особливості та виклики. 

«Кожна країна, в якій є наші проєкти, відрізняється – різні цінності, менталітет, люди, але в цьому і є кайф міжнародної співпраці», – ділиться вона. Наприклад, американські клієнти на початку дуже активні, але можуть знижувати темп після перших результатів, тоді як скандинавські замовники відзначаються довірою до професіоналізму, структурованістю та відповідальністю.

Під час роботи над дворівневою квартирою в Осло, команда зіткнулася з викликом відсутності кінцевого споживача, що ускладнювало процес проєктування. 

«Головною задачею для нас було знайти рішення, яке зацікавить більшість людей», – пояснює Катерина. Виходом стало залучення брокерів, які добре розуміють потреби потенційних мешканців у конкретному районі.

 

 

Документальний фільм "The Architects of Hope" та соціальний проєкт "Vilna School"

Міжнародна діяльність Катерини привернула увагу режисера Пола Томаса, який запросив її до участі в документальному фільмі "The Architects of Hope: The First Steps in Rebuilding Ukraine". 

«За час знімання ми дуже здружилися, а сам режисер став фінальним поштовхом до того, щоб команда IK-architects вирішила працювати над проєктом відбудови шкіл Vilna School», – згадує вона.

 

 

Катерина вважає, що фільм здатен показати світу амбіції та талант українських архітекторів, а також сприяти залученню міжнародної спільноти до відбудови України. 

«Фільм підсвітив класних героїв, архітекторів, які відкриті до колаборацій та мають свої експертизи. Ми всі різні у своїх практиках, і це показує багатогранність нашої професії».

Соціальний проєкт "Vilna School" став відповіддю на потребу відновлення українських шкіл, зруйнованих війною. 

«У Харкові 87 закладів освіти зазнали пошкоджень, 11 з яких не підлягають відновленню. Це означає, що більш ніж 25 000 дітей не мають змоги навчатися», – зазначає Катерина. Першим проєктом відбудови стане харківський 47-й ліцей. Команда вже отримала необхідні дозволи та провела початкові дослідження, але попереду ще довгий шлях реалізації. «Ми впевнені, що цей проєкт більше ніж відбудова школи – це крок до відновлення мирного життя прифронтових міст».

 

 

Визнання та педагогічна діяльність

Визнанням професійних досягнень Катерини стало входження до ТОП-10 молодих архітекторів України. 

«Це визнання в рамках України, і це, звісно ж, дуже приємно. Такий статус показує, що спільнота тебе приймає та оцінює твої досягнення в позитивному ключі. Це вектор, що ти на правильному шляху і треба рухатися далі», – ділиться вона своїми враженнями.

Окрім проєктної діяльності, Катерина активно займається викладанням. Ще з 2014 року вона проводила офлайн-курси з архітектури, а згодом перейшла до онлайн-формату. Наприкінці 2021 року вона приєдналася до команди SKVOT, де викладає курси з дизайну інтер’єру. 

«Я зрозуміла, що хочу ділитися своїми знаннями, бо моє бажання – мати якісний простір навколо себе, а його ми зможемо мати, якщо будемо мати кваліфікованих спеціалістів».

На своїх курсах Катерина приділяє особливу увагу пошуку власного стилю проєктування та розвитку критичного мислення у студентів. 

«Я кажу студентам ставити собі амбітні цілі по якості проєктів та референсів, які ми використовуємо. Вчу їх задавати собі питання 'Чому мені це подобається/не подобається' та аналізувати проєкти. Це розвиває надивленість та професіоналізм».

 

 

Погляд на жіноче підприємництво та поради молодим архітекторам

Катерина позитивно оцінює стан жіночого підприємництва в Україні, відзначаючи його органічний розвиток та досягнення жінок у різних галузях: 

«Жінки вже давно ламають усі стереотипи та упередження та доводять світу, та в першу чергу собі, що здатні підкорити світ».

Молодим архітекторам, які починають свою кар'єру в цей непростий для країни час, Катерина радить працювати в команді: 

«В крутій командній роботі ви будете розвиватися як фахівець та як особистість. Якщо ви маєте мету, наприклад, відкриття власної практики, потрібно розглядати кожен проєкт як крок до цієї мети. Якісно та вдумливо вкладайте свій час у проєкти, адже це один з єдиних ресурсів, який неможливо купити ні за які гроші».