Hata-Mazanka: архетип тиші від YOD Group

Для YOD Group цей проєкт продовжує їхню роботу з теруарним дизайном — підходом, у якому архітектура народжується з місця, клімату, матеріалу та локального сенсу. Hata-Mazanka — це не про стилізацію, а про уважне життя: коли будинок не вимагає уваги до себе, а повертає людині ресурс.

Фото: Михайло Лукащук

Архетип і трансформація

Традиційна сільська архітектура України завжди була раціональною й чесною: очеретяний дах, вибілені стіни, регулярне оновлення тинькування як акт турботи про дім. У проєкті YOD Group ці якості не копіюються буквально — вони трансформуються.

Прагнення до світла й чистоти тут втілюється у повністю прозорих фасадах зі скла, а гіперболізований очеретяний дах стає головним архітектурним жестом. Його силует одночасно відсилає і до традиційної «кучми», і до образу велетенського гриба, формуючи впізнавану, майже казкову форму в ландшафті.

«Теруарний дизайн для нас — це не лише про локальні матеріали. Це про роботу з сенсами й культурними кодами. Ми шукали суть образу хати й перекладали її мовою сучасної архітектури», — пояснює співвласник YOD Group Володимир Непийвода.

Фото: Михайло Лукащук

Межі, що зникають

Планування будинку (площа: 50 м²) вибудуване навколо центрального бетонного ядра з санвузлом. По обидва боки — спальня та вітальня. У вітальні розміщений мінімалістичний камін — сучасна алюзія на традиційну українську піч.

Телевізора тут немає принципово. Замість нього — живий вогонь, круглий отвір каміна та безперервний візуальний контакт із природою. Простір працює як інструмент сповільнення, інформаційного детоксу та відновлення.

Фото: Михайло Лукащук

Удень суцільне скління майже розчиняє межу між інтер’єром і ландшафтом, створюючи ілюзію, ніби масивний очеретяний дах левітує над землею. Кам’яно-килимове покриття, використане і всередині, і зовні, підсилює відчуття цілісності простору та додає тілесного досвіду — м’якого, природного, тактильного.

За потреби будинок легко закривається від світу: щільні, але візуально легкі штори керуються автоматично, кнопка розташована безпосередньо біля ліжка.

Фото: Михайло Лукащук

Тиха матеріальність інтер’єру

Інтер’єр вирішений у дусі еко-мінімалізму без декоративної показовості. Натуральна палітра, різні фактури та предмети українських брендів формують спокійний, зібраний простір.

Тут використані меблі Noom (дизайн Катерини Соколової), декор із чорної глини Guculiya, фактурні дерев’яні елементи. Один із ключових акцентів спальні — масивний кастомний торшер від YOD Group, створений із кераміки та натуральних волокон.

Фото: Михайло Лукащук

Інженерія як частина архітектури

Внутрішній купол даху оздоблений дерев’яною черепицею, що імітує традиційний гонт. Купольна конструкція висотою до 10 метрів наповнює простір повітрям і світлом, водночас дозволяючи повністю приховати інженерні системи.

За комфорт відповідають теплові насоси, прихована система кондиціонування та припливна вентиляція, інтегрована в архітектуру через щілинні отвори та витяжки в куполі й центральному ядрі. Техніка не демонструється — вона працює тихо й непомітно.

Фото: Михайло Лукащук