Eli: кавʼярня щоденних міських ритуалів

Контекст і трансформація простору

Інтер’єр Eli — проєкт архітекторів Олександра Філя та Дениса Нікончука — став результатом повної трансформації попереднього приміщення. У процесі реконструкції було замінено підлогу, демонтовано кілька стін, повністю оновлено електрику, інженерні мережі, сантехніку та встановлено нове обладнання.

Водночас автор проєкту свідомо зберіг ключові елементи, що формують історичний та урбаністичний характер простору. Серед них — відкриті цегляні стіни з автентичними гравіюваннями бетонного заводу 1970-х років та стеля з необроблених бетонних плит без додаткового оздоблення. Ці деталі не лише додають інтер’єру автентичності, а й підкреслюють зв’язок із минулим будівлі та її міським контекстом.

Дизайнерська ідея та просторове рішення

Одним із ключових елементів концепції стала фігура маскота — собаки власників на імʼя Ілай. Почавшись як жартівливий образ «директора» кавʼярні, ця ідея з часом переросла у повноцінну комунікаційну стратегію: Елі став символічним керівником простору. Цей наратив відображений і в інтер’єрі — кольорова палітра делікатно відсилає до забарвлення його шерсті, додаючи проєкту ще один смисловий рівень.

Простір розрахований на десять посадкових місць: вісім за столами та два — за високою барною стійкою біля входу. У теплу пору року додаються три столики на терасі, що збільшує загальну кількість місць до шістнадцяти.

Композиційним центром інтер’єру є острів — зона, де зосереджене життя кавʼярні: бариста, кавомашина, гріндер і вітрина. Саме він стає першим візуальним акцентом, який зустрічає гостей. Простір острова підкреслено обʼємною цегляною кладкою та акцентним освітленням, що формує чітку ієрархію інтер’єру.

Усі інші елементи працюють як фон, не конкуруючи з головним акцентом. Цегла вводить легкий історичний контекст, особливо у поєднанні зі збереженими стіновими блоками 1970-х років, тоді як поліровані металеві деталі додають сучасного контрасту та завершують загальну атмосферу.

Простір спільноти

Eli — це не лише кавʼярня, а частина київської кавової спільноти, яка цінує якість напою так само, як і якість простору. Проєкт створює середовище для зустрічей, розмов і невеликих щоденних ритуалів, що формують відчуття приналежності.

У своїй суті Eli — це про дизайн, який не домінує, а підтримує. Про уважне ставлення до матеріалу, контексту та людини в місті.

Фото: Олексій Пономарьов