Архітектура як командна робота: про що говорили на київському Archmeeting

Зустріч організувала DHC Media на чолі з Вікторією Буяновою за підтримки Національної спілки архітекторів України. Подія пройшла в київському ARCHICLUB — просторі для архітекторів і дизайнерів, створеному в колаборації GENFASAD та KOMFORT LINE PLUS.

Хто і коли має долучатися до проєкту?

Однією з центральних частин Archmeeting стала панельна дискусія про екосистему сучасного проєкту. До неї долучилися дизайнерка та засновниця Fateevadesign Олена Фатєєва, архітекторка та віцепрезидентка НСАУ Анна Кирій, архітектор і міський голова Бережан Ростислав Бортник, співзасновниця та CEO компанії МАНЕЖ Марина Д’яченко та директорка компанії «Фарба Сервіс Україна» Світлана Стрелковська.

Розмова вийшла далеко за межі обговорення естетики. Учасники говорили про те, на якому етапі до проєкту має приєднуватися виробник, чому архітектори не завжди залучають його ще під час формування концепції та через що вже у процесі реалізації дизайнери змінюють закладені в проєкт бренди й рішення.

Окремою темою стали помилки в комунікації між архітектором, дизайнером, замовником і виробником. Адже результат залежить не лише від сильної початкової ідеї, а й від того, наскільки точно всі учасники розуміють свої ролі та можуть працювати разом протягом усього процесу.

Від маленького простору до публічної архітектури

Практичні кейси показали різний масштаб такого партнерства. Олена Фатєєва говорила про роботу з невеликими площами та про те, як обмежені квадратні метри можна перетворити на функціональний і цілісний архітектурний простір.

Анна Кирій розглянула архітектуру партнерства вже на прикладі публічного проєкту — школи у Броварах Київської області, реалізованої за бюджетні кошти. Її кейс став прикладом того, наскільки складною може бути система взаємодії, коли до створення одного об’єкта залучено багато сторін. Технологічну сторону реалізації представив головний спеціаліст компанії «Тавекс Плюс» Олександр Столяренко, який розповів про сучасні системи контролю доступу — від електронної меблевої фурнітури та дверних замків до smart-домофонних систем.

Архітектор, який став міським головою

Окремий погляд на професію представив Ростислав Бортник — архітектор, який сьогодні очолює місто Бережани. У своїй презентації він говорив про те, як досвід і знання, отримані у Відні, адаптуються до реальних потреб української громади. Серед представлених проєктів — реабілітаційний центр для військових REVIVAL — «Відродження» у Бережанах, над яким працюють спільно з командою львівської A7 architects.

Цей кейс фактично розширив заявлену тему зустрічі: партнерство в архітектурі — це не лише відносини всередині професійної команди. До цієї системи входять місто, громада та люди, для яких зрештою і створюється простір.

Архітектура починається задовго до готового об’єкта

Київський Archmeeting нагадав про просту, але важливу річ: між ескізом і реалізованим простором існує велика мережа людей, рішень, технологій та компромісів. Сучасний проєкт дедалі складніше сприймати як результат роботи одного автора. Архітектор формує концепцію, дизайнер працює з досвідом простору, виробники допомагають перевести задум у матеріал, замовник визначає потреби й обмеження, а підрядники та технологічні партнери роблять реалізацію можливою.

Саме якість зв’язків між ними зрештою визначає, наскільки близьким готовий об’єкт буде до початкової ідеї. Партнерами київського Archmeeting стали LATEREM, MARESTO та РУУККІ УКРАЇНА. Серед медіапартнерів — HIS.UA, ЗУАП, PRIMAINTERIOR, НСАУ, Furniture of Ukraine, PRAGMATIKA.MEDIA та KIFF. Наступну зустріч Archmeeting організатори планують провести у жовтні в Івано-Франківську.