22 скульптури, які соромно не знати
HIS
Не потрібно бути мистецтвознавцем або культурологом, архітектором або скульптором аби знати скульптури, про які піде мова далі. І навіть якщо ви ніколи не бачили ці статуї наживо, не відвідували тих музеїв або місць, де вони знаходяться, їх назви та авторів знати варто. Принаймні, аби пояснити власній дитині, що то за тітонька без рук (і чому вона така), яку ви щойно разом побачили у мультфільмі. А якщо ви знаєтеся на світовому мистецтві, то ця публікація — чергова можливість перевірити свою пам'ять.
1. Венера Мілоська
Венера Мілоська — мармурова статуя Афродіти, давньогрецької богині краси та любові, датована приблизно 150 до н. е. Венера (римська назва цієї богині) Мілоська ось уже понад 200 років експонується в Луврі (Париж), її автор — невідомий. Вважають, що це міг бути скульптор Агесандр Антіохійський.
Світ так би й не дізнався про цей шедевр мистецтва, якби одного разу, а точніше 8 квітня 1820, грецький селянин Йоргос Кентротас не відкопав у своїй присадибній ділянці на о. Мілос кам'яний склеп, де і лежала Венера. На момент знахідки вона вже була без рук. У 1821 році скульптуру подарували королю Франції Людовику XVIII й саме з того часу Венера Мілоська зберігається в галереї Сюллі паризького музею Лувр.
Серед вчених точаться суперечки з приводу того, що тримала в руках Венера. Одні вважають, що це було яблуко — символ богині, інші — що в піднятій правій руці богиня тримає прядку, а лівою притримує нитку з веретеном. При цьому сама нитка була виготовлена з золота, а тому не дивно, що її викрали.
Між іншим, статуя Венери Мілоської вважається ідеалом краси жіночого тіла: висота статуї становить 2,04 м, а в перерахунку на зріст 164 см має такі пропорції 86х69х93 см.
2. Фонтан
Марсель Дюшан перевернув світ мистецтва своїм ready-made порцеляновим пісуаром «Фонтан» у 1917. Художник-дадаїст представив «Фонтан» на виставці Товариства незалежних художників, однак на показ робота не була виставлена. Оригінал «Фонтану», сфотографований в студії Альфреда Стігліца, було втрачено, але Дюшан пізніше зробив кілька копій, які існують й досі. Твори представлені в різних громадських фондах: Індіанському університеті в Блумінгтоні, музеї сучасного мистецтва Сан-Франциско, художньому музеї Філадельфії, Національній картинній галереї Канади, центрі Помпіду і Тейт Модерні. У грудні 2004 року в результаті опитування серед британських фахівців з мистецтва, робота Дюшана «Фонтан» була визнана найвизначнішим твором XX століття, набравши 64% голосів та випередивши тим самим картину Пікассо «Авіньйонські дівиці». Представники журналу The Independent відзначили у 2008 році, що Дюшан таким чином винайшов концептуальне мистецтво і «назавжди розірвав традиційний зв'язок між працею художника та заслугами за роботу».
3. Поцілунок
Одна з найбільш відомих робіт французького скульптора та засновника імпресіонізму в скульптурі Огюста Родена — це скульптура «Поцілунок». У своїй роботі художник втілив романтичний образ закоханих Франчески та Паоло — героїв «Божественної комедії» Данте — за мить до їх фатального поцілунку. За легендою, після цього поцілунку Паоло був убитий своїм старшим братом, чоловіком Франчески. Сьогодні цей романтичний мистецький витвір можна побачити в експозиції Музею Родена (Le Musée Rodin) в Парижі. Для створення «Поцілунку» Родену позувала його улюблена жінка Камілла Клодель — відома французька скульпторка. Каміла була для Родена музою, моделлю та коханкою, адже на момент їхнього знайомства у скульптора вже були 20-річні відносини з Розою Бере.
4. Мама
Монументальна скульптура Луїзи Буржуа «Мама» заввишки понад 9 метрів являє собою шедевр, що поєднує в собі фізичну та психологічну сили водночас. Maman — так звучить назва скульптури в оригіналі — це величезний павук, що захищає свій мішок з 26 мармуровими яйцями. Він одночасно викликає почуття страху через свої розміри, але, на контрасті, масивна форма, збалансована на тонких ногах, передає гостру вразливість створіння. Дивовижна своїми розмірами скульптура павука асоціюється у художниці з її матір'ю. «Це — ода моїй матері. Вона була моїм найкращим другом. Подібно павукам вона ткала. У моїх рідних була власна справа: вони займалися реставрацією гобеленів, і мати керувала роботою у майстерні. Як і павуки, моя мати була розумна. Павуки доброзичливі і їдять комарів. Ми знаємо, що комарі переносять хвороби, за це їх не люблять. Тобто, павуки корисні, вони нас захищають. Такою була і моя мати». Зі скульптури було зроблено шість бронзових виливків, які придбали художні установи по всьому світу: Британська галерея Тейт, Музей Гуггенхейма в Більбао, Ермітаж, Художній музей Морі, Samsung Museum of Art, Музей сучасного мистецтва Кемпер.
5. Віллендорфська Венера
Віллендорфська Венера — це фігурка висотою 11 см, що була вирізана з оолітового вапняку та знайдена в одному зі стародавніх поховань граветтської культури поблизу містечка Віллендорф у Вахау, селищі комуни Агсбах, в Австрії. Вважається, що вона була створена між 30 000 і 25 000 до н.е., що робить її одним з найстаріших відомих творів світового мистецтва. Через об'ємні груди, округлі живіт й стегна деякі фахівці прийшли до висновку, що вона є символом Богині Матері або Матері-Землі, символізуючи родючість та материнство.
6. Хмарні ворота
Скульптор Аніш Капур відомий своїми роботами, які часто викликають гучні обговорення. Одна з його найвідоміших робіт — "Хмарні ворота" (Cloud Gate, 2004), розташована на площі AT&T Плаза в Міленіум-парку в Чикаго (США). На створення скульптури автора надихнула крапля ртуті, яка нині користується популярністю у туристів як місце для обов'язкової фотографії у Чикаго.
7. Бюст Нефертіті
Цей мальований бюст з вапняку є чудовим скульптурним портретом Нефертіті, дружини фараона-реформатора Ехнатона, який правив в Стародавньому Єгипті приблизно в 1351-1334 роках до нашої ери. Скульптура, що датується бл. 1350 до н. е., була знайдена в майстерні художника Тутмоса і нині виставляється в Новому музеї в Берліні.
8. Хлопчик, що пісяє
"Хлопчик, що пісяє" — мініатюрна бронзова статуя-фонтан в центрі Брюсселя. Це одна з найвідоміших визначних пам'яток міста і його справжній символ, з якою пов'язаний ряд цікавих міських традицій. Точна дата та обставини виникнення статуї невідомі. За деякими свідченнями, "Хлопчик, що пісяє" існував ще в далекому XV столітті. Сучасного ж виду скульптура здобула в 1619 році завдяки майстерності придворного скульптора Жерома Дюкенуа.
З нагоди деяких свят воду у фонтані "Хлопчика, що пісяє" можуть замінювати на більш привабливі рідини — наприклад, на вино або пиво. Так, в 1890 році під час великих міських гулянь, які тривали протягом 2 діб, "Хлопчик, що пісяє" замість звичної води «пісяв» вином. А в 1995 році з нагоди Дня Астурії в Брюсселі кожен, хто прийшов до фонтану, зміг пригоститися справжнім сидром.
Існує ще одна традиція. Іноді "Хлопчика, що пісяє" одягають в різноманітні костюми, форми та костюми народів світу. Чого тільки не має у своєму гардеробі цей бронзовий хлопчина! Тут і обладунки лицаря, одяг мушкетера, французького лучника, угорського гусара, люксембурзького студента, костюми Вольфганга Амадея Моцарта, Христофора Колумба, Елвіса Преслі, Нельсона Мандели, форми бельгійської та ірландської армії, ВПС США, Червоного Хреста, форми футболіста, дзюдоїста, аквалангіста і навіть костюми Санта-Клауса та Дракули. Однак найяскравішими є його національні костюми різних народів світу, які хлопчик одягає зазвичай на День Незалежності чи інше національне свято тієї чи іншої країни. Так, зокрема 24 серпня 2007 року в День Незалежності України "Хлопчика, що пісяє" одягнули в український національний костюм.
9. Теракотова армія
Теракотові воїни — це колекція статуй в Сіані, Китай, що зображає армію першого імператора династії Цинь — Ши Хуан-ді. Армія складається з 8000 солдатів, 130 колісниць і 670 коней. Ці фігури (кінець III століття до н.е.) — неймовірний зразок похоронного мистецтва, створений для захисту Імператора в загробному житті. Скульптури виявили в 1974 році місцеві селяни під час буріння артезіанської свердловини майже в 1,6 км від гробниці імператора. Частини колекції часто є учасниками пересувних виставок по всьому світу. У 1987 році на 11-й сесії ЮНЕСКО теракотова армія була включена в список всесвітньої спадщини як частина комплексу «гробниці першого імператора династії Цинь».
10. Меморіал Лінкольна
Висота статуї шістнадцятого президента США Авраама Лінкольна від голови до п'ят становить 5,79 м і важить 175 тонн. Сидяча скульптура розташована всередині величної структури. По периметру стоять 36 колон — саме стільки штатів об'єдналося до моменту смерті Лінкольна. Назви 48 штатів (а саме стільки їх було до 1922 року — моменту завершення будівництва меморіалу) вибиті уздовж зовнішньої стіни будівлі. Табличка з назвою двох останніх штатів, що були приєднані, — Аляски та Гаваїв — встановлена біля входу до меморіалу.
11. Лаокоон та його сини
Скульптура зображує сцену з трьома мармуровими фігурами, засновану на давньогрецькому міфі. Згідно з легендою, Лаокоон був жерцем бога Аполлона в місті Трої. На нього і двох його синів — Антіфанта і Фімбрея — бог послав двох змій. Скульптура встановлена в ватиканському музеї Піо-Клементина.
12. Собака з повітряних куль
Ви можете любити його або ненавидіти, але Джефф Кунс створив один з найбільш пам'ятних творів мистецтва 20 століття. У 2013 році його помаранчева «Собака з повітряних куль» з нержавіючої сталі була продана на аукціоні Christie's за 58,4 мільйона доларів. Це був рекорд продажів за життя скульптора. Ця собака є частиною серії робіт, в яких зображено дитяче захоплення автора — повітряні кулі, з яких можна створювати різні фігури. Скульптор створив п'ять собак з полірованої до дзеркального блиску сталі, покритої фарбою різних кольорів: синьою, малиновою, жовтою, помаранчевою, червоною.
13.Капітолійська вовчиця
Капітолійська вовчиця — бронзова скульптура, датована V століттям до н. е., що зображає легенду, згідно з якою вовчиця власним молоком вигодувала двох братів — Ромула і Рема, легендарних засновників великого міста та всієї імперії — Риму.
Вперше Капітолійська вовчиця згадується в «Природній історії» Плінія; за його словами, скульптура стояла на Римському форумі поблизу священного фігового дерева.
За часів Беніто Муссоліні, Капітолійська вовчиця використовувалася як пропагандистський символ, що уособлював прагнення фашистського режиму відродити Римську імперію. У 1960 зображення скульптури використовувалися на плакатах та емблемі Олімпійських ігор, що відбувалися в Римі.
14. Ніка Самофракійська
Скульптура Ніки (бл. 190 до н. е.), грецької богині перемоги, є культовим зразком елліністичної грецької скульптури. Це одна з небагатьох збережених грецьких скульптур, яка є грецьким оригіналом, а не пізнішою римською копією. Вона стояла на стрімкій скелі над морем, а її п'єдестал зображував ніс бойового корабля. В одязі, що прилягає до тіла, богиня переможно рухається вперед, ведучи війська до перемоги. Статуя зроблена з парійського мармуру, корабель — з сірого мармуру з селища Лардос на Родосі, праве крило — гіпсова реконструкція. Скульптура була знайдена на острові Самотракі на території святилища Великих Богів у квітні 1863 року, і в цей час виставляється в Луврі.
15. Давид Мікеланджело (1501-1504)
Мікеланджело було всього 26 років, коли він отримав замовлення створити Давида. Та попри молодий вік митця, робота була виконана майстерно. Давид Мікеланджело — одна з найбільш знакових скульптур в історії, де величезний та спокійний Давид впевнено чекає бою з Голіафом. Майстерність Мікеланджело проявляється в його увазі до деталей, від опуклих вен на руці Давида до майстерності контрапосту в його позі.
16. Давид Донателло
Майже за 100 років до Давида Мікеланджело італійський скульптор епохи Відродження Донателло створив культову версію біблійного героя. Бронзовий Давид Донателло молодший за версію Мікеланджело і він «вже вбив Голіафа». Насправді Донателло спритно використовує голову Голіафа і меч Давида як опори для конструкції. У 1430-1440 скульптура викликала скандал, адже Давид був абсолютно голий, якщо не брати до уваги капелюх, увінчаний лавровим вінком, та сандалі. У 1495 році, після вигнання Медічі з Флоренції, статуя була перенесена в Палаццо Веккьо. C 1738 роки (деякі історики називають 1777 рік) вона перебувала в галереї Уффіці. У 1865 році було засновано Національний музей Барджелло, і в другій половині XIX століття Давид зайняв місце серед його експонатів.
17. Христос-Спаситель
Статуя Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро — одна з найбільших статуй у світі, що стала символом не тільки Бразилії, але і всього християнства. Її висота сягає 39,6 м (розмах рук 28 метрів), важить статуя 1145 тонн, і знаходиться на вершині 710-метрової гори Корковаду. Роботи по будівництву статуї тривали дев'ять років і завершилися в 1931 році. Вартість монумента в момент його установки становила 250 000 $. 7 червня 2007 статуя Христа-Спасителя була включена в список Семи нових чудес світу, який склала швейцарська компанія The New Open World Corporation.
18. Викрадення Прозерпіни
Художнику Джованні Берніні було всього 23 роки, коли він створив цю мармурову скульптуру, але вона по цей час вважається одним з його найвидатніших творів. Робота, заснована на давньогрецькому міфі «Викрадення Прозерпіни», зображує бога Аїда, що схопив дочку Зевса, Прозерпіну (Персефону). Берніні вирізав скульптуру з каррарського мармуру, змусивши виглядати камінь немов гнучка шкіра. «Я переміг мармур і зробив його пластичним, як віск ...» — писав Джованні Лоренцо Берніні.
19. Дискобол
Дискобол — одна з найславетніших статуй античності, автор котрої — скульптор Мирон. Це перша класична скульптура, що зображає людину в русі, а саме переможця змагань з метання диска в момент розмаху перед киданням. Слід зауважити, що в Стародавній Греції існував звичай встановлювати пам'ятники переможцям змагань. Юнак, згідно з тодішніми правилами Олімпійських Ігор, голий. Тіло юного атлета в скульптурі представлено в повороті, що було тоді надзвичайно складним і одночасно сміливим рішенням. Таким чином в бронзі увічнили ту коротку мить, коли рука застигає в повітрі перед тим, як зробити остаточний кидок.
Оригінал статуї Дискобола не зберігся, він був загублений десь в Середньовічні часи. Ймовірно, її розплавили або просто знищили. Одна з копій Дискобола зберігається в Гліптотеці Мюнхена, інші можна зустріти в музеях Риму, Берліна, Лондона, Флоренції й Базеля.
20. Статуя Свободи
Статуя Свободи (1876-1886), відома як символ свободи в Сполучених Штатах, — мідна статуя римської богині Лібертас, яку Америці подарував французький уряд. В руках вона тримає скрижаль з написом з англійських букв і римських цифр («JULY IV MDCCLXXVI»), які позначають «4 липня 1776 року» — дату прийняття Декларації незалежності США. Ідея подарунка приписується Едуару Рене Лефевру де Лабуле, президенту французького антирабовласницького товариства на честь перемоги антирабовласницьких сил у громадянській війні в США. Автором статуї є французький скульптор Фредерік Бартольді, над проєктом працював славнозвісний Гюстав Ейфель.
21. Мислитель
Цей шедевр французького скульптора Огюста Родена спочатку називався «Поет», був частиною композиції «Ворота пекла» за мотивами «Божественної комедії» та зображав Данте. Знаменита скульптура (1880-1882) відливалася кілька разів: 28 повних фігур, хоча більшість з них були зроблені вже після смерті Родена. Копії статуї розкидані по всьому світу: бронзова копія встановлена на могилі скульптора в Медоне, передмісті Парижа, інші копії «Мислителя» можна побачити поряд зі Стенфордським університетом, біля воріт філадельфійського музею Родена, біля воріт Колумбійського університету, а також представлені в галереях Мельбурна, Женеви, Вашингтона, Парижа.
22. Унікальні форми безперервності в просторі
Хоча італійський художник Умберто Боччоні помер в 33 роки, на світ мистецтва він зробив величезний вплив. Допомагаючи формувати естетику футуристичного руху, він цікавився динамізмом форми й деконструюванням твердих форм. Його «Унікальні форми безперервності в просторі» (1913), які зараз знаходяться в Нью-Йоркському MOMA, стали вершиною його ідей. Це спроба зробити з твердого, нерухомого шматка бронзи щось, що тече в просторі та часі. Боччоні досягає цього шляхом розбиття поверхонь людської фігури. Тобто, він ліпить людину в декількох моментах руху відразу і зображає, що форма завжди переходить від одного стану до іншого. Це суть думки футуризму — весь акцент робиться на динамізм, не звертаючи уваги на нерухомий стан.
-
Музей кераміки в Китаї: новий архітектурний шедевр від Kengo Kuma
Архітектура -
«Архітектори надії»: фільм про відбудову України під час війни
Подія -
Рікен Ямамото — лауреат Прітцкерівської премії 2024 року
-
Девід Чіпперфільд – лауреат Прітцкерівської премії 2023 року
-
Майстерність та естетика віртуальності: 10 випускників Академії дизайну в Ейндховені
-
Disney представив скульптуру Міккі Мауса, натхненну малюнком Вірджила Абло
-
Louis Vuitton x Yayoi Kusama: друга зіркова колаборація
-
Nudo: меблі з каменю від Келлі Вестлер
-
Дизайнер Лі Брум провів онлайн екскурсію для українських колег своїм нью-йоркським пентхаусом
-
AXOR MyEdition: переможці українського конкурсу на кращий дизайн панелі для змішувача
Подія